Отправлено: 28.08.16 23:17. Заголовок: СТАНОВИЩЕ ЗАКАРПАТТЯ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ.

Минає 25 років перебування нашого краю у складі незалежної України і кожний його житель мав би задуматися, що принесло це перебування йому та його сім’ї, населеному пункту де він проживає і в цілому нашій області. На жаль, похвалитися якимись здобутками, про які трубіли всі влади, які правили за цей час, не доводиться. Фактично в жодній сфері людської діяльності, в тому числі і в політичному житті, якихось позитивних змін не відбулося. Влади змінювались, а життя більшості людей ставало все гіршим і гіршим. Проаналізуймо найбільш болючі проблеми наших людей:
1.Проблема зайнятості населення завжди гостро стояла у нашому краї, але за період незалежні вона катастрофічно погіршилася. Причина цього, на моє переконання одна – було розвалено і розкрадено все, що тільки можна було розвалити і вкрасти, а не створено майже нічого. Це стосується як промисловості, так і сільського господарства і будівництва. Мені не відомо, щоб за бюджетні кошти було побудовано якесь житло, окрім для переселенців із Солотвина, чи запрацювало підприємство бодай на 100 робітників. І це за 25 років! Натомість влада наплодила величезну чиновничю рать, яка мабуть перевищує в 5 разів її чисельність за комуністичних часів. Був би вдячний, якби хтось спростував це і навів конкретні цифри, де і скільки держава збудувала у нас житла та створила робочих, а не чиновничих місць роботи. Наголошую на тому, що влада подає фальшиву статистику про рівень безробіття, яка абсолютно не відповідає реальному стану і повністю замовчує трагічний бік заробітчанства. Безробіття гонить до 250 тисяч наших краян по всьому світу у пошуках заробітку. Непоодинокі випадки повернення їх у трунах чи каліками. На грунті заробітчанства розпадається багато сімей, а діти ростуть без батьків залишені на бабусь, тіток чи навіть сусідів, коли від нужденності обоє батьків на заробітках. Все це привело до масової бідності і деградації людей. Адже спосіб життя – бисаги на плечі і на заробітки в чужину доки носять ноги, це дорога в нікуди, це життя пройшло мимо.
2.У дуже запущеному стані находяться комунально- житлове господарство та інфраструктура краю, невисокий рівень медицини та освіти. У вкрай незадовільному стані екологічна ситуація в краї пов’язана з хижацькою вирубкою лісів. У Закарпатті одна з найнижчих середніх заробітних плат у державі. Наш край – це хронічний депресивно – дотаційний регіон, найвідсталіший у державі. Давайте порівняймо, що зроблено у нашому краї за менш ніж 20-ти річний період перебування його у складі Чехословацької республіки з 25- ти річним періодом перебуванням у складі незалежної України. При цьому необхідно врахувати:Чехія находилася під владою Австрії майже 300 років, Європа після війни 1914-18 років була в руїнах, лютувала світова економічна криза 1929-33 років, величезну різницю між нинішніми можливостями економічного розвитку суспільства і тим, що було у 20-30 роки минулого століття ( хіба була така техніка, технологія і матеріали). Отже, Україна явно програє в цьому порівнянні. Переконаний, що до такого висновку прийде кожний неупереджений, тверезомислячий закарпатець. Особливо цю кричущу нашу відсталість чітко видно, якщо порівняти нас з сусідніми регіонами Словаччини, чи Угорщини (за 30 – 50км від кордону), які до 1946 р. по розвитку, практично нічим не відрізнялися від нашого регіону.
3.Не можна обминути питання правового статусу нашого краю у державі. Незважаючи на те, що у 1991 році 92% виборців Закарпаття проголосувало за незалежність України, а 78,6% за надання нашому краю статусу самоврядної території у складі України, до сьогоднішнього дня влада України під різними надуманими протиправними мотивами ігнорує волевиявлення закарпатців на обласному референдумі. До тепер Верховна Рада не внесла навіть до порядку денного розгляд цього питання, хоча у питанні обласного референдуму зазначено «із закріпленням у Конституції України». У правовій державі, якою позиціонує себе Україна та враховуючи її європейські устремління – це просто неприпустимо. Не визнає Україна і національність «русин», чим ставить себе перед світом у дуже неприглядне становище, адже всі держави у яких проживають русини, їх русинами і визнають. Про яку демократію і верховенство права можна говорити у державі, коли багато тисячам людей вона сама встановляє національність, попираючи їх природне право на самовизначення . Де ще у світі є така «демократія»? До тепер діє прийнятий у 1996 році урядовий план – заходів, фактично направлений на ліквідацію русинського народу шляхом його тотальної асиміляції. Зухвало фальсифікується історія нашого краю, про що свідчать чисельні факти. Поширеним явищем є призначення керівних кадрів з інших регіонів. Продовжується ганебна практика часів СРСР вказувати Україну, як місце народження для місцевих жителів, які народилися до 22.01.1946 року. Тим самим намагаються стерти з людської пам’яті сам факт перебування нашого краю у складі інших держав. Політичні права і свободи які має наш край в Україні мізерні порівняно з тим, що ми мали у складі Чехословацької республіки (ЧР). Приведу тільки один приклад. Згідно Конституційного Закону ЧР від 1938 року навіть Президента не міг обрати парламент без згоди більшості членів парламенту від Подкарпатської Русі(ПР) Зазначу, що всі парламентарі від ПР були нашими краянами на відміну від суркисів, медвидчуків, жердицьких та інших українських «варягів», які представляли Закарпаття у Верховній Раді. Вважаю, що за всі роки незалежності, жоден депутат ВР від Закарпаття не представляв і не захищав корінні життєві інтереси нашого краю і його жителів. Тому, можна констатувати, що політика української влади по відношенню до нашого краю має явні ознаки неоколоніалізму, а щодо русинського народу – ознаки етноциду.
/Скрип Д.Д./ серпень 2016 року.
Комментарии:

Незавидное положение русинов в Украине, где 25 лет публично и активно власть поступает как похоронная команда народа русинов и как слепые не боятся неотвратимого наказания без срока давности. Или чиновники самоубийцы или кто то их уверяет в безнаказанности за геноцид народа русинов. Мнение Скрипа Д. о плачевном состоянии прав и свобод русинов Закарпатья.

Австрию и Германию и почти всю Европу можно назвать
огромным кладбищем Славян-русинов. https://www.youtube.com/watch?v=NDuqAkuFe4k&feature=share

И почему то у них русины это национальность, на государственном уровне признана.
В Украине-некий этнос Украинской национальности ....(бред сивой кобылы или сказки для детей)