Отправлено: 27.11.14 00:23. Заголовок: Гецкоманія, або ж Авторучка “Паркер” для злодія з С Б У

О 6-ій годині ранку 11 листопада 2014 року
у двері моєі ужгородської квартири подзвонили... Відчинивши двері, я побачив цілий гурт “мужчин у цивільному”...Так це дійсно була група офіцерів С Б У, аж — шестеро...
Мені показали підписану слідчим суддею Ужгородського районного суду О.А. Придачуком ухвалу про обшук у моїй квартирі.
Шановного читача одразу ж розсмішу цитатою з цієї ухвали про головну причину обшуку: “На даний час Петровцій І. Ю. обізнаний з окремими планами російської сторони по дестабілізації ситуації в регіоні...”
А певно що ви, шановний читачу, гадали: Петровцій І.Ю. - сякий собі, такий собі... Аж- ні: он який я - “всеобізнаний” !..
Що ж до всеобізнаності дещо іншої, то я підтверджую мою всеобізнаність з планами київсько-галицької хунти по дестабілізації ситуації на всій Україні, й — особливо по-тваринному жорстокої ! - в Донбасі та на Підкарпатській Русі. Все це я відчуваю щонайперше — на собі !
Тут же мені спадають на гадку слова радника голови С Б У Мар'яна Лубківського, буквально днями дуже серйозно сказані про те, що “зараз по всій Україні готуються провадження кримінальних справ, порушуваних проти тих, хто є невдоволений національною політикою
керівництва держави та соціально-економічним рівнем життя українців”.
Обшук у моїй квартирі тривав п'ять з половиною годин.
Само собою, що нічого кримінально компроментуючого мене у моїй квартирі не знайшли, оскільки окрім книг там нічого нема: у всіх трьох кімнатах, а також у коридорі на всіх стінах від підлоги до стелі на полицях у два ряди стоять книги, і тільки — книги.!..
Років шість тому упродовж семи місяців я систематизовував мою бібліотеку, і всі книги за моєю особистою системою розклав на полицях.
За п'ять з половиною годин шестеро офіцерів С Б У мою систему вщент знищили — щось шукали..
Правда, мені так і не сказали ЩО саме...
Одначе, наприкінці обшуку в мене вилучили мій особистий комп'ютер, мій мобільний телефон, цілу купу різних моїх писань....
Тут же виписали повістку, згідно якої я мав з'явитися на допит в С Б У 13-го листопада о 10-ій годині ранку.
Само собою, що в мінусовому настрої я пішов на роботу, а повернувшись увечері, почав наводити бодай якийсь лад в тому, що залишили мені непрохані “гості”.

І раптово виявив відсутність на моєму робочому столі авторучки “Паркер”, кілька років тому подарованої мені чоловіком моєї племінниці Ірини.
До речі, я сам не міг собі дозволити купити за сто двадцять чотири долари отаку дорогущу самописку, ну, й, окрім того, ця авторучка є мені дорогою як подарунок рідної людини.
Одначе, ні ввечері 11-го листопада, ані упродовж наступного дня моєї самописки “Паркер” я знайти не зміг. Правда, залишилася на столі парадна подарункова сумочка з вишуканим футляром і запасками для мого “Паркера”.
І тут я пригадав, що в ході обшуку мого “Паркера” кілька разів брав до рук офіцер С Б У на ім'я Андрій...
А зараз кілька слів про підписану суддею Придачуком О. А. ухвалу на обшук моєї квартири.
Найперше: спочатку вказується, що Петровцій І.Ю. проживає у .”квартирі № 8 за адресою: м. Ужгород, вул Чорновола, 9”, далі: “Петровцій Іван Юрійович зареєстрований та проживає за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, буд 45, кв. 10”, а ще далі: в “м. Ужгород, вул. Грушевського 9, 8”...
І як ото безпекаші за такою адресною плутаниною знайшли мене ? ! - онь ся чудуву...
Гадаю, що до написання і підписання цієї “ухвали” суддя Придачук О.А. випив не менше літра осійської палинчини, і то — без закуски: тверезий чоловік такої ідіотської плутанини не напише і не підпише...
Ну, і - пунктирно - те - крім вище вже сказаного ! - в чому на прохання С Б У мене звинувачує Придачук О.А.
Виявляється, що Петровцій І.Ю.:
– висловлється з приводу визнання русинів окремою національністю;
– не визнає унітарності України;
– протидіє “галицькому вторгненню” на Закарпаття;
– створює негативний образ України і українців.
І. цитую головне: “Петровцій Іван Юрійович входить до т. зв. радикального русинського руху регіону...”, “Петровцій І.Ю. часткого задіюється Гецком П.І. До підготовки окремих документів...”, “Для контактів з Гецком П.І. Петровцій І.Ю. використовує соціальні мережі (“Однокласники” та “Фейсбук а також електронну скриньку ruthengazeta@mail.ru)”, підтримання контактів з Гецком П.І., і т.д, і т.п....
Щодо “радикалізму” взагалі, то мені достеменно відомо що один український підарас організував окрему “радикальну..

 Отправлено: 27.11.14 16:16. Заголовок: ... “партію”, і його..

... “партію”, і його ніхто не звинувачує у радикалізмі, більше того: нещодавно явні українські радикали-підараси обрали оцього підараса-радикала до українського парламенту.
Щодо мого контактування з Гецком П.І.:
січень-лютий-березень і половину квітня 2011 року Петро Іванович Гецко проживав у моїй квартирі. Виїхав він у невідомому мені напрямі 15 квітня 2011 року, і з того часу я ані не бачив його, ані не говорив з ним.
І попри все: до істинного русинського патріота Петра Івановича Гецка я ставлюся з великою і щирою повагою, високо ціную його істинно грандіозний вклад у справі русинського відродження.
І хоча Петро Іванович Гецко є моїм учнем у русинстві — гартувати свою віру у святе й непереможне діло русинства йому завжди допомагали мої русинські книги — про це він сам мені неодноразово заявляв, і я цим дуже горджуся.
А от допоки що ніяких спільних акцій по боротьбі з геноцидом русинів на Україні ми з Петром Івановичем Гецком — на жаль ! - не вчиняли.
Та й про якусь там ніколи не знану мною “електронну скриньку ruthengazeta@mail.ru)” вперше чую.
Ну, а з приводу ”визнання русинів окремою національністю”: уже двадцять шість років, я - русинський письменник ! - свідомо і послідовно за це борюся.
Не визнаю унітарності України !?.. - І не вИзнаю ! Ніколи !!! Я — за конфедеративний устрій України.
Протидію “галицькому вторгненню” на Закарпатті !?.. - А як йому протидіяти, коли головний прокурор нашої області - галичанин, всі заступники і начальники управлінь обласної прокуратури — галичани, головний прокурор Ужгорода — галичанин, головні засоби масової інформації в нашому краї контролюються і направляються галичанами, у обласному “білому домі” більше семидесяти відсотків начальствуючих — галичани !?..
І, дорогий читачу, не менш важливе: саме в ці дні реорганізовується С Б У — з наявних там на сьогодні більше ніж тридцяти тисяч “працюючих” із-за їх реальної непотрібності планується залишити лише ... три тисячі. Отож, і “вислужуються” бажаючі й надалі залишитися на хлібних місцях в С Б У і не ввійти до складу двадцяти семи тисяч — уже скоро ! - безробітних — колишніх есбеушників: шиють “діла” кому попало — навіть мені, семидесятирічному пенсіонерові, щомісячна сума пенсії якого становить рівно одну тисячу тридцять гривен.
P.S. Згідно даної мені повістки 13-го листопада о 10-ій годині ранку я прийшов у приміщення С Б У, що на вулиці О.Довженка в Ужгороді, і поклав на стіл перед слідчим Тарасом парадну подарункову сумочку з вишуканим футляром і запасками для мого “Паркера” й попросив передати все це офіцерові С Б У Андрію, який украв з мого робочого письменницького стола авторучку, бо нащо мені запаски, якщо сам “Паркер” ним украдено !?
Я заявив, що відповіді на запитання у ході подальших допитів даватиму лише тоді, коли мені:
– повернуть вкрадену від мене офіцером С Б У подаровану мені авторучку “Паркер”;
– повернуть мені мій мобільний телефон;
– повернуть мені мій особистий комп'ютер.
P.P.S.
А вже наступного допиту слідчий Тарас повернув мені мій мобільний телефон, за одержання якого я мав підписатися в книзі, і тут же поклав переді мною - я очам своїм не повірив !!! - мій “Паркер”, за який мені чомусь підписуватися було не потрібно — отож, цим самим факт кражі мого “Паркера” офіцером С Б У під час обшуку в моїй квартирі було ... - ВИЗНАНО !
А от комп'ютер мій повернути мені відмовилися — сказали, що провадитимуть з ним якісь слідчі дії ще... - два місяці...
Хоча я вважаю, що відібрали мій комп'ютер з метою перервати мою досить активну роботу русинського письменнника в інтернеті.
На цьому поки що все
Одначе, я переконаний, що, як то пишеться в пригодницьких романах:
“Продовження буде”.
Іван Петровцій,
виключений із Спілки письменників України
“за участь у русинстві,
яке є антиукраїнським”.