Отправлено: 14.02.08 15:10. Заголовок: Ряд закарпатских ГЭС "ушли" в частные руки (продолжение)

14.02.08 (12:55)

Ряд закарпатских ГЭС "ушли" в частные руки



Министерство топлива и энергетики в 2007 году утратило право корпоративного управления рядом предприятий ТЭК. Об этом сообщил сегодня глава ведомства Юрий Продан.

В частности, в Закарпатской области ряд ГЭС от «Укргидроэнерго» был передан в основной фонд частной компании.
Также, по словам Продана, государство фактически утратило контроль за рядом предприятий ТЭК в Крыму, в частности «Севастопольэнерго», а также Днестровской ГАЭС, у которой в 2007 году был сорван ввод в эксплуатацию первого гидроагрегата. Наиболее остро, по мнению министра, стоит проблема участия в управлении ОАО, в которых государство имеет пакет акций. «Там в состав правления и наблюдательных советов входит кто угодно, но только не представители Минтопэнерго», - отметил Продан, передает РБК-Украина.

 Отправлено: 16.06.08 11:53. Заголовок: ПРОЕКТ НА ЧУЖИХ ЗЕМ..

ПРОЕКТ НА
ЧУЖИХ ЗЕМЛЯХ!?
Більше того, Ганинець П.П.
вказує: «з боку Соло-
чинського сільського голови Магдалини Туряниці висуваються претензії, яка всупереч своєму ж рішенню розподіляє комплекс на дві окремі автономні будівлі: той же спальний корпус та лікувальний блок, і трактує наші дії як самовільне будівництво”.
Хочу нагадати пану Ганинцю, що сільська рада є колегіальним органом, який рішення приймає більшістю голосів на сесіях ради – і в жодному разі рішення ради це не одноособове рішення сільського голови, як він вважає. Крім того, відповідно до законодавства, будівництво можна розпочинати лише після розробки та затвердження (погодження) проектної документації. Невже будівництво комплексу здійснювалося без проекту, чи більше того, по заздалегідь незаконному проекту, який “розмістив” частину комплексу на чужих землях? І як же могли погодити відповідні служби такий проект?
При цьому зазначаємо, що землі ТОВ “Маргіт” надавалися в оренду на п’ять років “з метою організації зони відпочинку”; а землі “Квітки полонини” надані в оренду на 30 років “для обслуговування санаторію “Квітка полонини” та очисних споруд” – і в обох цих випадках землі належать територіальній громаді та були надані без права передачі їх в суборенду (для ТОВ “Маргіт”) та з можливістю суборенди, але “з дотриманням умов даного договору” (санаторію “Квітка полонини”). Землі не надавалися для здійснення на них будівництва, ще й сторонньою фірмою! На відчуження цих земель Солочинська сільська рада погодження не давала.
Повідомляємо читачів також про те, що повноважень на такі дії від власника ДП “Санаторію “Квітка полонини” головному лікарю Ганинцю П.П. не було надано. Більше того, керівник ЗАТ “Укрпрофоздоровниці” (що є власником ДП “Санаторію “Квітка полонини”) надіслав лист, в якому вказав, що Ганинцю не було надано повноважень щодо відчуження земельних ділянок, в тому числі зміни конфігурації. Також керівник ЗАТ “Укрпрофоздоровниці” Пожидаєв В.В. просив Солочинську сільську раду “не приймати ніяких дій по передачі зазначеної ділянки”, а саме – спірної ділянки, на якій здійснюється незаконне будівництво.
Всупереч цьому керівництво ТОВ “Сузір’я”, ДП “Санаторію “Квітка полонини”, ТОВ “Маргіт” (за якими стоїть одна й та ж особа – Ганинець Павло Павлович) просять Солочинську сільську раду змінити конфігурацію земель та узаконити будівництво оздоровчого корпусу ТОВ “Сузір’я”. Не дотримуючись норм закону, не пройшовши відповідну процедуру, пан Ганинець просить узаконити комерційне будівництво спального корпусу ТОВ “Сузір’я” (навіть без зміни цільового використання земель ТОВ “Маргіт” і ДП “Санаторію “Квітка полонини”). При цьому якби незаконно зайнята земля (всього площею 0,40 га) була виставлена на аукціон під будівництво спального корпусу, то сільська громада отримала б за сотку при стартовій ціні від 6000,00 грн. Випливає факт порушення закону, при чому йде шалена економія коштів, ще й тиск на раду, щоб вона ухвалила протизаконне рішення!
Так ось у чому насправді полягають слова Ганинця: “Ми працюємо для людей, здоров’я і добробуту нації. Тут особисті амбіції чи якась приватна вигода є просто зайвими. Час, нарешті, це зрозуміти”. А твердження пана Ганинця про те, що нібито він не погрожував звільненням працюючих у нього в санаторії депутатів сільради, ми взагалі залишаємо на розгляд тим самим депутатам, адже саме вони (і пан Ганинець, звичайно) знають правду і дадуть відповідну оцінку його словам...
Доречно написати й про гірничі відводи, які у своїй статті згадав Павло Ганинець. Так, рішеннями Солочинської сільської ради було відмовлено ТОВ “Маргіт” та ДП “Санаторію “Квітка полонини” у затвердженні гірничих відводів на свердловини 4-Е та 7-Р на підставі того, що відповідно до вимог законодавства набувач гірничого відводу повинен погодити його з власниками та користувачами земельних ділянок, які входять в межі гірничого відводу. Але пан Павло Ганинець стверджує, що він, як власник та керівник відповідних структур, може обмежувати право власності громадян без належного законного повідомлення їх про можливі такі обмеження. Ставимо читачів до відома, якби сільрада погодила межі гірничого відводу (що було б протизаконним по відношенню до громадян згідно існуючих вимог закону, але це не надто хвилює Ганинця П.П., який наполягає на такому затвердженні), то кожен власник – а їх десятки – земельної ділянки, яка потрапить у межі гірничого відводу, зобов’язаний був би погоджувати з набувачем гірничого відводу будь-які дії на своїй землі стосовно перебудови, новобудови та інші.
Чому б пану Ганинцю не отримати передбачені законом погодження у людей та в межах гірничого відводу, в якому він зацікавлений, не зробити централізоване водопостачання, каналізацію, благоустрій вулиць та інші соціальні поліпшення, які б тільки покращували життя людей і не перешкоджали відпочинку та не впливали на якість мінеральної води. Але на це потрібні кошти.
Тому, мабуть, Ганинцю П.П. простіше через суд та прокуратуру отримати затвердження гірничих відводів. Як результат, власникам земельних ділянок буде заборонено будь-яке будівництво. При цьому значна частина жителів села прожили на цих землях не одне покоління.
НЕ ЛИШЕ
ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ
Редакція газети стверджує:
“Солочинська сільська
рада з більшості економічних показників є однією з найкращих у районі. Але цей позитив досягнуто завдяки тому ж таки “Сузір’ю”, “Квітці полонини”, ТОВ “Маргіт”...” Але до відома редакції та читачів газети доводимо, що після створення Солочинської сільської ради (і то тільки на початку її діяльності) громада отримала “спонсорську” допомогу від цих структур лише у вигляді деяких меблів, які значний час були до цього в експлуатації... І жодної копійки вони безпосередньо не виділили на соціально-економічний розвиток села! На відміну від “певної структури”, про яку згадав пан Ганинець у своїй статті (хоча саме в цьому випадку перебільшив розмір наданої їм земельної ділянки), що перерахувала значні кошти на соціально-економічний розвиток села та задля поліпшення життя його жителів, в тому числі на виготовлення генплану – 12 тисяч гривень, на виготовлення документації по водозабору – 3 тис. 800 грн., на ремонт доріг – 20 тисяч гривень, на вуличне освітлення – 15 тисяч гривень...
Солочинська сільська рада за період від свого створення і до даного часу докладає максимум зусиль для поліпшення життя мешканців села. В Солочині гарна соціальна інфраструктура, село газифіковано, телефонізовано, належним чином освітлено, будуються та реконструюються дамби. Рада розробила і втілила в життя безпечне відведення весняних паводків та ліквідацію їх наслідків. На жаль, прокуратура Свалявського району у всіх досягненнях Солочинської сільської ради бачить лише ознаки злочину. Вона порушує за фактом проти посадових осіб кримінальні справи, звертається до Свалявського районного суду про проведення позапланової (повторної!) перевірки, звертається до суду у якості позивача й з інших питань, постійно надсилає запити, приписи, листи... На роботу задля людей у працівників ради залишається час, не відведений на суди, спілкування з прокуратурою, міліцією, різного роду перевірки... Але парадокс: чомусь у діях керівництва та власників ТОВ “Сузір’я” (інтереси якого у статті відстоює пан Ганинець) ознак злочину ні міліція, ні прокуратура не вбачають навіть при наявності беззаперечних доказів (документів)!
Новостворена рада села Солочин за короткий період (і це не тільки за твердженням редакції газети “Вісті Свалявщини”) вийшла на одне із перших місць за економічними показниками. В цьому заслуга працівників ради та громади, яка її підтримує. Пріоритети ради: перш за все інтереси громадян, верховенство закону, створення рівних умов підприємництва для розвитку своєї території та добробуту громади.
Читачам вирішувати: інтереси комерційних структур, на чолі яких стоїть заслужений лікар України Павло Ганинець, чи інтереси територіальної громади, які відстоює Солочинська сільська рада разом з її головою, мають бути пріоритетними та першочерговими.
З повагою -
сільський голова с. Солочин
ТУРЯНИЦЯ М.І.

 Отправлено: 16.06.08 11:55. Заголовок: Замість післямови. К..

Замість післямови. Коли постало питання про відповідальність осіб, винних у незаконнному будівництві (питання про порушення кримінальної справи), ТОВ “Сузір’я” подає позов до Свалявського районного суду про узаконення будівництва оздоровчо-лікувального корпусу. Це стає підставою для відкладення питання про порушення кримінальної справи. Але в діях зацікавлених осіб знову вбачаємо порушення закону. Посудіть самі, позов подається до Свалявського районного суду, хоча це суперечить процесуальним нормам: стороною даної справи є лише юридичні особи і спір підлягає розгляду у господарському, а не цивільному процесі. Хоча, як відповідача – фізичну особу – ТОВ “Сузір’я”, мабуть, “помилившись”, вказує Ганинця Павла Павловича (відповідачем по справі, стверджуємо, він бути не міг). Більше того, позов було подано без сплати державного мита! І що ж наша Феміда? Вона розглядає справу навіть при повторній неявці у судове засідання представника позивача, хоча той був належним чином повідомлений в обох випадках. Голова суду Жиганська Н.М., яка є суддею по даній справі, вийшовши в дорадчу кімнату, приймає рішення про розгляд справи по суті, та (між тим) повідомляє: тільки що надійшов відзив на позовну заяву від позивача. До відома читачів, ніхто ні за яких обставин не може входити до дорадчої кімнати, коли туди пішла суддя для винесення рішення. То яким чином у судді саме в цей час з’явилася відмова від позову позивача, якого, до речі, не було на самому судовому засіданні? Ще одне риторичне запитання: що робить суддя для “простих смертних”, коли їх позов не сплачено державним митом?
І що маємо? Свалявський відділ УМВС України не порушує кримінальної справи, адже звернення до суду ТОВ “Сузір’я” є “доречним” прикриттям. Але потім з’являється відмова від позову... Так чи не варто сьогодні (при наявності відмови від позову) знову ж підняти питання про притягнення винних у незаконному будівництві осіб до відповідальності?

 Отправлено: 16.06.08 12:46. Заголовок: Чи ефективно викорис..

Чи ефективно використовуються природні багатства Закарпаття?


Чи ефективно використовуються природні багатства Закарпаття?
КРУ в Закарпатській області здійснило аудит ДП «Сокирницький цеолітовий завод».

Після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року особливої актуальності набуло питання нейтралізації радіоактивних елементів у воді, грунтах на забрудненій території. Саме тоді надзвичайно важливу роль для всієї держави зіграло розташоване в Закарпатті Сокирницьке родовище цеолітів. Цеоліти, як заключають вчені, мають унікальні властивості та можливості для застосування: важливою властивістю мінералів цієї групи, крім наявності набору мікроелементів, необхідних для росту рослинних і тваринних організмів (а отже придатності в народному господарстві), є здатність «поглинати», зв’язувати катіони металів (натрію, цезію та інших), а отже — й нейтралізувати радіаційні елементи. Цеоліти тим цінніші, що більша в них концентрація активної речовини — клиноптилоліту. У закарпатського вона становить 65—75%, тому цей цеоліт не потребує збагачення. Після вибуху на Чорнобильській АЕС з Сокирницького родовища вивезли понад 150 тис. тонн цеолітових крихти та піску, з вертольотів розсівали їх над зоною, цеоліт додавали до складу дамб на річці Прип`яті, ним завантажували гігантські фільтри міських водозаборів, щоб очистити від важких металів і радіонуклідів воду Дніпра. Численні розробки вчених і фахівців, зокрема Інституту фізичної хімії ім. Л. Писаржевського НАН України, НВО «Флегмін», Ужгородського університету, УжМП «ОМК» Інституту фізичної хімії НАНУ засвідчили, що цеоліти можуть бути тим засобом, який істотно прискорить самоочищення ґрунтів забруднених внаслідок екстенсивного землеробства та, внаслідок екологічних катастроф, забруднених катіонами важких металів і радіостронцію, забезпечить можливості екологічно чистого, у тому числі поливного землеробства. Застосування цеоліту, серед всього іншого, дає змогу підвищити урожайність овочів і ягід на 30-50%, садів — на 20-40%, поліпшити структуру ґрунтів, виготовляти легкі та міцні будівельні, конструкційні та пакувальні матеріали, харчові та кормові добавки, ліки, абразиви тощо.
До речі, так само за висновками спеціалістів, учених, Сокирницьке родовище цеолітів є одним з найбільших родовищ цього мінералу у світі. Нині його видобутком та поглибленою переробкою на площі детальної розвідки 161 га, затверджені балансові запаси якого складають 126,1 млн. т, займається Державне підприємство “Сокирницький цеолітовий завод” .
Саме з огляду на унікальність та важливість цього державного підприємства, йому постійно приділяється в Закарпатті чимала увага. Нещодавно з метою надання оцінки ефективності управління державним підприємством та здійснення аналізу фактичного стану справ щодо збереження, використання коштів і майна спеціалісти контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області провели державний фінансовий аудит фінансово-господарської діяльності ДП “Сокирницький цеолітовий завод”, яке підпорядковане Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Аудит проведений за період з 2005 по 2007 роки.

Результати аудиту

Під час проведеного аудиту працівники КРУ в Закарпатській області виявили низку проблем, порушень та недоліків, які негативно впливають на рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Серед них основними називають насамперед відсутність державної підтримки запровадження нових видів продукції на основі цеолітів, фінансування наукових розробок з застосування цеолітів і контролю за маркетинговою політикою підприємства з боку Міністерства з надзвичайних ситуацій як органу управління, незначних обсягів державних замовлень на цеолітову продукцію, відсутність стратегії розвитку підприємства тощо. Усе це власне й призвело до неефективного використання виробничих потужностей ДП «СЦЗ». Серед інших проблем — відсутність посадових інструкцій на підприємстві, визначеного кола відповідальних осіб за певні ділянки діяльності підприємства, затверджених правил документообороту та технології обробки облікової інформації, порядку організації бухгалтерського обліку на підприємстві згідно вимог чинного законодавства, — це стало основною причиною порушень ведення бухгалтерського обліку та формування недостовірних даних у фінансовій та статистичній звітності. Про основні проблеми — дещо детальніше.
Неефективним, як з’ясували аудитори КРУ, є використання майна ДП «СЦЗ». Про це насамперед свідчить низьке завантаження виробничих потужностей — усього на 21%. Серед інших подібних прикладів — слабке оновлення існуючих виробничих фондів, яке складає всього 1% балансової вартості основних засобів, основною причиною цього є відсутність у ДП «СЦЗ» вільних власних обігових коштів.
Крім того, за висновками аудиторів, недосконалість затвердженої підприємством облікової політики, відсутність внутрішнього контролю та недотримання норм чинного законодавства при веденні бухгалтерського обліку ДП «СЦЗ» впливає на достовірність облікових та звітних даних і не дає можливості проведення якісного контролю за витрачанням ресурсів з метою їхньої оптимізації. Цей же чинник створює ситуацію формування несправедливої виробничої собівартості цеолітової продукції, недостовірності обліку витрат та доходів підприємства від реалізації продукції. Приміром, по обліку за 2005-2007 роки не проведені витрати на виробництво цеолітової продукції на загальну суму 271,29 тис. грн.; до собівартості готової продукції включена понаднормативно спожита електроенергія на виробництво цеолітової продукції на загальну суму 49,4 тис. грн. тощо.

Резерви для збільшення доходів підприємства є

Саме такого висновку дійшли працівники КРУ по закінченні проведеного аудиторського дослідження: резерви збільшення доходів підприємства можливі за рахунок кількох чинників. По-перше, для цього необхідно просто якісніше вивчати ринок споживачів продукції, просувати її, вчасно переглядати договірні ціни тощо. Щоправда, в цьому аспекті вже існує одна вагома проблема, яка свідчить про прорахунки маркетингової політики підприємств. Мова про те. що наразі укладений Дилерський договір, яким заборонений ДП «СЦЗ» до 31.12.2009 р. самостійний вихід на ринок збуту цеолітової продукції на території Російської Федерації та контроль за ціновою політикою дилера стосовно продукції на ринку. Хоча вихід на ринок РФ, за припущеннями аудиторів КРУ, міг би суттєво врятувати ситуацію зі збуту цеолітової продукції.
По-друге, на підприємстві необхідне дотримання порядку формування реалізаційних цін на цеолітову продукцію шляхом врахування в калькуляціях показників, затверджених у фінансових планах, що дало б можливість отримати за 2005-2007р. додатково 881,7 тис. грн.
За результатами аудиту працівники КРУ в Закарпатській області надали керівництву ДП «Сокирницький цеолітовий завод» рекомендації, реалізація яких, на думку аудиторів, є необхідною умовою для підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, раціонального використання ресурсної бази. Про це також поінформовано Хустську районну державну адміністрацію, Закарпатську ОДА, Закарпатську обласну раду народних депутатів, Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області.

Михайло Федак, заступник начальника КРУ в Закарпатській області

 Отправлено: 17.06.08 19:38. Заголовок: Закарпаття — у трійц..

Закарпаття — у трійці "аукціонних" лідерів України


Закарпатська область — у трійці лідерів на Україні за результатами залучення коштів від проведення аукціонів з продажу землі несільськогосодарського призначення. Такі дані прозвучали на селекторній нараді з керівниками областей, яку проводили урядовці цього вівторка.

Ще за один показник – низький рівень інфляції, Закарпаття теж було відзначено на нараді. Від облдержадміністрації участь у нараді взяли в. о. голови ОДА Володимир Гоблик та начальники управлінь.
Керівник уряду Юлія Тимошенко на селекторній нараді відзначила позитивний досвід Закарпатської області з продажу землі несільськогосподарського призначення шляхом проведення аукціонів. Так за 10 ділянок площею майже 12 гектарів вдалося отримати 24 мільйони гривень. При цьому, як зазначила Прем’єр-міністр, 4 аукціони були проведені в Мукачеві. Середня вартість проданої землі в місті становила 330 гривень за кв. м., в той час як по області – трохи більше 200 гривень. Нині до продажу готується ще 67 ділянок загальною площею 32 гектари. При цьому сумарна стартова ціна сягає майже 26 мільйона гривень. Найбільше в Україні від продажу землі отримав бюджет Харківщини – 59 мільйонів гривень. На Чернігівщині за землю несільськогосподарського призначення справили 27, 5 мільйона гривень. Як повідомили на селекторній нараді, наразі в багатьох регіонах практику продажу землі через відкриті торги поки що не застосовують. Приміром було проведено жодного земельного аукціону в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Вінницькій, Запорізькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях. Якщо темпи реалізації землі через аукціон на Закарпатті будуть збережені, то цілком очевидно, що область може посісти першу сходинку за цим показником.
Розглядалася на селекторній нараді і цінова ситуація в державі. В Україні показник інфляції в травні становив 1,3%. Урядовці відзначили, що темпи інфляції в Закарпатській і в ряді інших областей є нижчими від загальнодержавних. За перші п’ять місяців цього року рівень інфляції в краї є одним з найнижчих в Україні. За цим показником область займає третє місце. Менший індекс споживчих цін цього року зафіксовано лише на Тернопільщині та Харківщині. Одними з найнижчих на Закарпатті ціни на хліб з борошна пшеничного вищого ґатунку (2,8 грн за кілограм, по Україні – 3,02), молоко (3,42 грн. за літр, по Україні-3,68), сметану (9,14 грн. за літр, по Україні-11 грн), масло вершкове ( 18,24 грн. за кілограм, по Україні – 20,43), яловичину I категорії ( 21 грн. за кілограм, по Україні – 23,72), м’ясо птиці, (17 грн. за кілограм, по Україні – 17, 26), рис (6,71 грн. за кілограм, по Україні – 6,87 грн.) . У першій декаді червня у нас спостерігається зниження рівня роздрібних цін на яйця, цукор, олію, молоко та сметану. Стримати інфляцію вдалося вдалося завдяки вжитим заходам обласної влади. Так, було підписано “Меморандум порозуміння” між облдердаждімінстрацією, виробниками продовольчих товарів та суб’єктами мережевої торгівлі області та створено обласну міжвідомчу робочу комісію з перевірки додержання законодавства з питань державних закупівель. Також розпорядженням керівника краю в області встановлено рівень торгівельної надбавки 10-15 % до оптової ціни виробника при реалізації основних продуктів харчування. Рівень рентабельності виробництва хліба і хлібобулочних виробів встановлено у розмірі 5%. Такі заходи обласної влади сприяють недопущенню необґрунтованого зростання цін.
Також на нараді йшлося про виконання державного бюджету. За результатами першого півріччя виконання загального бюджету державного бюджету в Закарпатській області становить 117%. Вперше в краї зібрано до державної скарбниці понад 1 млрд. гривень. Перевиконаний і обласний бюджет ( на 8 млн. грн.) і бюджети адміністративно-територіальних одиниць ( на 27 млн. грн.) Передбачається, що ці кошти буде спрямовано на виконання соціально-економічних програм.
На селекторній нараді порушувалося питання підготовки регіонів до збирання зернових. В центральній та південній частині України в наступній декаді червня розпочнуться жнива. Очікується, що цьогорічний врожай зернових перевищить минулорічні показники майже у два рази. На Закарпатті зерновими засіяно 45 тисяч гектарів. Прогнозується , що по всіх категоріях господарств валовий збір зерна становитиме близько 285 тис. тонн, у тому числі ранніх колоскових- 125 тис тонн. Основними проблемами для аграріїв залишається зростання цін на паливно-мастильні матеріали. Наразі вартість дизельного пального у всіх регіонах становить 6,7 –6,9 грн. за літр. Поки що уряд жодним чином не прореагував на це, і скоріше за все з проблемою аграрії залишаться один на один. До речі, за підрахунками фахівців, затрати на вирощування одного гектару пшениці наразі становлять 3200 гривень. Урядом встановлені ціни на закупівлю цьогорічного врожаю. Так, пшеницю 3 класу закуповуватимуть за ціною не нижче 1251 грн. за тонну. На Закарпатті жнива стартують вже в кінці місяця, якщо цьому сприятимуть погодні умови. Загалом область до збирання зернових культур підготувалася непогано, повідомили UA-reporter.com з управління інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації.

 Отправлено: 18.06.08 15:08. Заголовок: Закарпаття — у трійц..

Закарпаття — у трійці "аукціонних" лідерів України


Закарпатська область — у трійці лідерів на Україні за результатами залучення коштів від проведення аукціонів з продажу землі несільськогосодарського призначення. Такі дані прозвучали на селекторній нараді з керівниками областей, яку проводили урядовці цього вівторка.

Ще за один показник – низький рівень інфляції, Закарпаття теж було відзначено на нараді. Від облдержадміністрації участь у нараді взяли в. о. голови ОДА Володимир Гоблик та начальники управлінь.
Керівник уряду Юлія Тимошенко на селекторній нараді відзначила позитивний досвід Закарпатської області з продажу землі несільськогосподарського призначення шляхом проведення аукціонів. Так за 10 ділянок площею майже 12 гектарів вдалося отримати 24 мільйони гривень. При цьому, як зазначила Прем’єр-міністр, 4 аукціони були проведені в Мукачеві. Середня вартість проданої землі в місті становила 330 гривень за кв. м., в той час як по області – трохи більше 200 гривень. Нині до продажу готується ще 67 ділянок загальною площею 32 гектари. При цьому сумарна стартова ціна сягає майже 26 мільйона гривень. Найбільше в Україні від продажу землі отримав бюджет Харківщини – 59 мільйонів гривень. На Чернігівщині за землю несільськогосподарського призначення справили 27, 5 мільйона гривень. Як повідомили на селекторній нараді, наразі в багатьох регіонах практику продажу землі через відкриті торги поки що не застосовують. Приміром було проведено жодного земельного аукціону в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Вінницькій, Запорізькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях. Якщо темпи реалізації землі через аукціон на Закарпатті будуть збережені, то цілком очевидно, що область може посісти першу сходинку за цим показником.
Розглядалася на селекторній нараді і цінова ситуація в державі. В Україні показник інфляції в травні становив 1,3%. Урядовці відзначили, що темпи інфляції в Закарпатській і в ряді інших областей є нижчими від загальнодержавних. За перші п’ять місяців цього року рівень інфляції в краї є одним з найнижчих в Україні. За цим показником область займає третє місце. Менший індекс споживчих цін цього року зафіксовано лише на Тернопільщині та Харківщині. Одними з найнижчих на Закарпатті ціни на хліб з борошна пшеничного вищого ґатунку (2,8 грн за кілограм, по Україні – 3,02), молоко (3,42 грн. за літр, по Україні-3,68), сметану (9,14 грн. за літр, по Україні-11 грн), масло вершкове ( 18,24 грн. за кілограм, по Україні – 20,43), яловичину I категорії ( 21 грн. за кілограм, по Україні – 23,72), м’ясо птиці, (17 грн. за кілограм, по Україні – 17, 26), рис (6,71 грн. за кілограм, по Україні – 6,87 грн.) . У першій декаді червня у нас спостерігається зниження рівня роздрібних цін на яйця, цукор, олію, молоко та сметану. Стримати інфляцію вдалося вдалося завдяки вжитим заходам обласної влади. Так, було підписано “Меморандум порозуміння” між облдердаждімінстрацією, виробниками продовольчих товарів та суб’єктами мережевої торгівлі області та створено обласну міжвідомчу робочу комісію з перевірки додержання законодавства з питань державних закупівель. Також розпорядженням керівника краю в області встановлено рівень торгівельної надбавки 10-15 % до оптової ціни виробника при реалізації основних продуктів харчування. Рівень рентабельності виробництва хліба і хлібобулочних виробів встановлено у розмірі 5%. Такі заходи обласної влади сприяють недопущенню необґрунтованого зростання цін.
Також на нараді йшлося про виконання державного бюджету. За результатами першого півріччя виконання загального бюджету державного бюджету в Закарпатській області становить 117%. Вперше в краї зібрано до державної скарбниці понад 1 млрд. гривень. Перевиконаний і обласний бюджет ( на 8 млн. грн.) і бюджети адміністративно-територіальних одиниць ( на 27 млн. грн.) Передбачається, що ці кошти буде спрямовано на виконання соціально-економічних програм.
На селекторній нараді порушувалося питання підготовки регіонів до збирання зернових. В центральній та південній частині України в наступній декаді червня розпочнуться жнива. Очікується, що цьогорічний врожай зернових перевищить минулорічні показники майже у два рази. На Закарпатті зерновими засіяно 45 тисяч гектарів. Прогнозується , що по всіх категоріях господарств валовий збір зерна становитиме близько 285 тис. тонн, у тому числі ранніх колоскових- 125 тис тонн. Основними проблемами для аграріїв залишається зростання цін на паливно-мастильні матеріали. Наразі вартість дизельного пального у всіх регіонах становить 6,7 –6,9 грн. за літр. Поки що уряд жодним чином не прореагував на це, і скоріше за все з проблемою аграрії залишаться один на один. До речі, за підрахунками фахівців, затрати на вирощування одного гектару пшениці наразі становлять 3200 гривень. Урядом встановлені ціни на закупівлю цьогорічного врожаю. Так, пшеницю 3 класу закуповуватимуть за ціною не нижче 1251 грн. за тонну. На Закарпатті жнива стартують вже в кінці місяця, якщо цьому сприятимуть погодні умови. Загалом область до збирання зернових культур підготувалася непогано, повідомили UA-reporter.com з управління інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації.

 Отправлено: 02.07.08 19:45. Заголовок: Закарпатське джерело..

Закарпатське джерело надприбутків і… скандалів


Земля простоює, але дохід дає. Якщо б закарпатця, котрий ще 5–6 років тому готовий був продати за символічну ціну або й подарувати шматок неродючої землі у високогір’ї, зараз спитали, за скільки продає ділянку, то він ніколи одразу не відповів би.

«Треба дізнатися, скільки вона тепер коштує. А ліпше — дещо почекати, бо завтра коштуватиме більше», — буде відповідь.
Земля, від якої закарпатців відлучили з приходом радянської влади в 1944 році й яка після розвалу колгоспно-радгоспної системи знову до них повернулась, стає предметом бізнесу. При тому, що тисячі гектарів неорані, поросли бур’янами, всі вони мають ціну. Жоден не є кинутим напризволяще, лише чекає свого часу.
Дуже часто на тлі невиразних політичних подій трясуть скандали. Найбільшим у Закарпатті за всі роки був той, після якого міністр внутрішніх справ Луценко (під час першого перебування на посаді) поміняв табличку з написом «Земля Шуфрича» на «Земля не Шуфрича». Тоді правоохоронці задокументували численні порушення під час приватизації мисливських угідь і колишньої адміністративної території Ужгородського держлісгоспу. Чотири гектари земель біля самого українсько-словацького кордону «приватизувала» приватна фірма, контрольний пакет якої належав матері нардепа Шуфрича, а згодом – і йому самому. Потім комерсанти взяли в довгострокову оренду ще 30 тисяч гектарів землі у заповідниках Воловецького, Ужгородського та Свалявського районів. Сесія Закарпатської облради нещодавно визнала неправомірною передачу 30 тисяч га ТОВ «Кремінка» і повернула заповідні землі державі. Апеляцію Нестора Шуфрича Господарський суд Києва не задовольнив. Відтак славнозвісна зміна таблички й відбулася. Через якийсь час після тих подій позбувся посади директор Ужгородського держлісгоспу Іван Костів. До речі, у 2005-му найбільше зловживань із землею було виявлено саме у Закарпатській області.
Згодом не такі гучні, але все ж серйозні конфлікти, пов’язані з порушеннями законодавства при виділенні земель, траплялися й в інших районах. Наприклад, торік майже три тижні тривала акція голодування в Перечинському районі, учасники якого домагалися відповідей на низку запитань. Основне з них: «Чому розпорядженнями голови райдержадміністрації виділяються десятки гектарів земель у рекреаційних зонах Закарпаття людям, які навіть не проживають у цьому районі?» Загалом було виділено понад 80 га. Після обіцянки губернатора Олега Гаваші розібратися та покарати винних, якщо такі є, акцію припинили. Обіцянки ж так і залишилися невиконаними.

Не можна не згадати скандальну історію з виділенням структурам, наближеним до глави Секретаріату Президента України Віктора Балоги 350 га земель у курортній місцині Синяк. Правомірність цього кроку встановлює суд, через який нині власник відстоює своє право на землю. Адже з приходом прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яка відмінила рішення керівника попереднього Кабміну щодо землі навколо Синяка, на приналежність урочища новому власнику опинилася під питанням.

Сьогодні в малоземельному Закарпатті, де земля є високоліквідним товаром, мати хижку, особливо в гірській місцевості чи неподалік від кордону, стало престижно. Та й вигідно. Якщо два роки тому великий подив викликала ціна 2 тис. дол. за сотку землі, то тепер і 5,5 тис. не здається межею. Планку вартості надто підняли гроші заробітчан, які вкладають свої «західні» заробітки в нерухомість. А ще небідні люди з Києва, Донецька, Одеси та інших міст намагаються запастися рекреаційною земелькою для літніх і зимових наїздів-розваг.

Завдяки цьому й стають можливими все нові афери. Працівники УБОЗ у Закарпатській області викрили схему незаконної роздачі 50 га землі вартістю понад 50 млн. грн. Вона була незаконно відчужена фізичними та юридичними особами Києва, Донецька та Харкова. Посадові особи Хустської райдержадміністрації впродовж 2005–2007 років, перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно оформили й видали 50 особам державні акти на землю без відповідних розпоряджень райдержадміністрації та органів місцевого самоврядування. Про це днями повідомила прес-служба ГУБОЗ МВС України.
Відносно посадових осіб Хустської райдержадміністрації порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) і ч. 2 ст. 366 (службова фальсифікація) Кримінального кодексу України.
Площа виставленої на продаж землі в краї, де 52 відсотки території зайняті лісами, зменшується не так швидко, як зростає її ринкова вартість. Начальник Головного управління земельних ресурсів у Закарпатській області Іван Калинич вважає, що підігрівають вартість землі самі жителі краю та підприємці, які скуповують землю для бізнесу, торгівлі нерухомістю. Від збільшення обсягів торгівлі земельними ділянками та зростання їхньої вартості бюджет не надто поповнюється. Принаймні про це заявляють фахівці обласного контрольно-ревізійного управління. Причиною цього, на думку заступника начальника обласного КРУ Михайла Федака, є незнання законів або відсутність контролю за сплатою земельного податку з боку органів місцевого самоврядування. У гірському Рахівському районі, наприклад, ревізори виявили 11 фактів безоплатного використання земельних ділянок! І це — всього в двох сільських радах. А якщо так і в інших, то які резерви для сільської казни залишаються невикористаними.

Статистика — річ невблаганна, вона свідчить, що у 2006-му середньостатистичний квадратний метр подорожчав, порівняно з попереднім роком, на 30 відсотків, а торік — одразу на 50, якщо не на 70. У Мукачеві позаторік зафіксували ціновий рекорд — 4 тис. грн. за кв. м землі. У найближчій перспективі, каже головний землемір області Іван Калинич, органи місцевого самоврядування будуть змушені продавати землю тільки через аукціони. Лише так вдасться заробити на ній. Але для цього слід зробити умови аукціонів прозорими, інформацію про них — загальнодоступною. З фахівців земельного управління та фінансистів сформована спеціальна комісія, члени якої їздять по області й навчають сільських голів та актив рад особливостям аукціонного продажу землі.

Мине не рік і не два, поки всі законодавчі дірки, які дозволяють проводити махінації з землею, залатають, а також поки вгамуються апетити всіх сучасних латифундистів. Головне — щоб до того часу залишилася якась частина простору, по якому можна буде вільно гуляти, не боячись оклику «Гей ти, зійди з моєї землі!».


Василь Бедзір

 Отправлено: 02.07.08 19:46. Заголовок: В Карпатах сельсовет..

В Карпатах сельсоветы распродали коммерсантам земельных участков на 40 млн. грн.


В рамках операции „Коррупционер” милиция разоблачила работников сельсоветов, которые используя свое служебное положение выдали заведомо неправдивые решения о продаже 6 коммерческим структурам земельных участков рекреационной зоны Карпатского региона , общей площадью 8,09 га.

Рыночная стоимость этой земли составляет ориентировочно 40 млн. грн.

По данному факту прокуратура возбудила уголовное дело по ст. 364 ч.2 УК Украины.

Теперь проводятся следственно-оперативные и розыскные мероприятия по установлению других фактов преступной деятельности этих лиц, которые использовали преступные схемы по продаже земельных участков.

Расследование дела проводит прокуратура.

 Отправлено: 04.07.08 19:15. Заголовок: Юрій БЕНЦА, прокурор..

Юрій БЕНЦА, прокурор Закарпатської області: "Додержання земельного законодавства потребує посиленої уваги"


Земельне питання сьогодні – одне з найгостріших і найболючіших. Тому прокурорський нагляд за додержанням земельного законодавства України набуває особливого значення. Відкриваючи днями розширену колегію прокурор Закарпатської області зазначив, що земельне питання на даний момент для держави надактуальне, а особливо для регіону, де основне багатство – земля і ліси, які займають основну площу.

- Юрію Юрійовичу, найперше, хотілося б дізнатися, які саме порушення земельного законодавства виявляються прокурорами найчастіше?

- Як встановлено під час прокурорських перевірок, найпоширенішими порушеннями є прийняття незаконних рішень про виділення земель, самовільне зайняття земельних ділянок, їх забруднення і засмічення, неправомірне і нецільове використання землі.

З року в рік вартість землі зростає, вона набуває промислової та комерційної привабливості і це також стає підґрунтям для недодержання земельного законодавства України, що тягне за собою цілий комплекс порушень Земельного, Водного, Лісового кодексів України інших нормативних актів.

Стан законності у сфері земельних відносин не відповідає вимогам сьогодення, порушення земельного законодавства мають поширений характер і викликають значний суспільний резонанс.

Насамперед цьому сприяє відсутність дієвого державного контролю та зловживання окремих службових осіб контролюючих органів.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області не забезпечено належної реалізації державної політики у сфері земельних відносин. За 2710 виявлених упродовж минулого та поточного років порушень законів до відповідальності притягнуто тільки 1533 фізичних та юридичних осіб.

До органів прокуратури надсилаються матеріали про дріб’язкові порушення, чим лише створюється видимість активної діяльності. Як наслідок, за надісланими протягом 2007-2008 років 178 матеріалами порушено тільки 14 кримінальних справ.

— Природною перлиною Закарпаття є землі природно-заповідного фонду. Чи завжди законно вони використовуються?

- Закарпаття має земельний фонд, який становить понад 1,27 млн. гектарів в області нараховується 451 заповідних територій та об’єктів загальною площею 159 тис.га, що становить 12,5 відсотка від загальної площі області. На жаль, і тут не обійшлося без порушень земельного законодавства, і органам прокуратури області не раз доводилося нагадувати порушникам, що згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності українського народу.

— Як прокуратура реагує на такі порушення законодавства?

Прокуратурою області протягом 2007 та 5 місяців 2008 року проведено ряд перевірок у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

За результатами перевірок прокурорами протягом 2007 року порушено 35 кримінальних справ, з яких 29 направлено до суду, принесено 170 протестів, порушниками розглянуто і задоволено 63 приписи та подання, до відповідальності притягнуто 50 посадових осіб, відшкодовано до бюджету 973 тис. грн.

З початку року вже порушено 21 кримінальну справу, 14 з яких направлено до суду, принесено 127 протестів, порушниками розглянуто 56 приписів та подань, до відповідальності притягнуто 26 посадових осіб, відшкодовано до бюджету 520 тис. грн.

В основному вирішення земельних питань в області напряму залежить від місцевих чиновників. Наскільки у своїй діяльності вони дотримуються вимог земельного законодавства?

- Складається враження, що іноді чиновники місцевих органів влади, від яких залежить вирішення найважливіших земельних питань, не тільки умисно не дотримуються законодавства, а взагалі його не знають. Особливо цим «страждають» чиновники у сільській місцевості.

Проведеними перевірками встановлені факти порушень вимог земельного законодавства при наданні, продажі, зміні цільового призначення земель та їх вилученні.

Виявлені випадки видачі громадянам органами місцевого самоврядування Державних актів на право приватної власності на землю на підставі підроблених рішень сесій сільських рад, на яких питання передачі земельної ділянки саме цим особам не розглядалося або взагалі без наявності будь-якого рішення.

Прокуратурою області на початку року порушено кримінальну справу по факту перевищення службових повноважень та службового підроблення службовими особами відділу земельних ресурсів Хустського району, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч.3 та ст. 366 ч.2 КК України (перевищення влади або службових повноважень та службове підроблення).

Зокрема, службові особи відділу земельних ресурсів Хустського району, протягом періоду 2005 - 2007 років безпідставно оформили та видали державні акти на право приватної власності на землю окремим громадянам на земельні ділянки загальною площею понад 9 га в с. Шаян та за його межами, для ведення особистого селянського господарства, вказавши в них завідомо неправдиві дані про те, що ці правовстановлюючі документи видані на підставі розпорядження Хустської РДА та рішення сесії Вишківської селищної ради від, хоча фактично, даними розпорядженням та рішенням селищної ради цим громадянам земельні ділянки не надавались.

У подальшому, частину цих земельних ділянок, в порушення Указу Президента України від 19.12.06 № 490-V „Про внесення змін до Земельного кодексу України, щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних рішень”, на підставі договорів купівлі-продажу були незаконно відчужені ТзОВ „Здравтур” (м. Донецьк).

Внаслідок таких злочинних дій, через незаконне відчуження земель, державним інтересам завдано матеріальних збитки на суму 190 тис. грн.

Нещодавно Закарпатською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу відносно службових осіб Гатянської сільської ради Берегівського району за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України (службове підроблення та зловживання владою).

Так, останні, в порушення ст. 17 Земельного кодексу України, регламенту роботи сільської ради та п. 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, без наявності відповідного рішення сесії сільської ради про виділення громадянину Б. земельної ділянки, склали та видали завідомо неправдивий документ – державний акт на право приватної власності на землю на ділянку площею 0,6 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного гоподарства.

У 2007 та поточному роках аналогічні справи порушували прокурори Великоберезнянського, Виноградівського, Міжгірського, Тячівського районів, Берегівською міжрайонною прокуратурою та деякі інші.

- Земля була і залишається ласим шматком для різного роду ділків і нечистих на руку бізнесменів а також голів сільських та селищних рад, які намагаються у будь-який спосіб оминути закон з метою власного збагачення. При цьому збереження прав та інтересів громадян їх абсолютно не цікавить.

Як прокуратура відреагувала на нещодавній скандальний випадок із незаконними оборудками із земелями Національного природного парку „Синевір”?

-Принципово. Колишній голова Міжгірської РДА своїми незаконними розпорядженнями, надав 5-ти громадянам у приватну власність земельні ділянки площею 0,60 га кожному на території Національного природного парку „Синевир”.
Зробив він це, порушуючи вимоги Земельного кодексу України, Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, без розробки, погодження та затвердження проектів відведення земельних ділянок.

На підставі згаданих розпоряджень в подальшому були видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.
По даному факту прокуратурою Міжгірського району у лютому порушено кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України (службове підроблення та зловживання владою або службовим становищем.)
По справі триває досудове слідство.

Названі незаконні розпорядження за протестами прокуратури району скасовані.

- Рейдерські захоплення земельних ділянок стали поширеним явищем, яке не оминуло й Закарпаття…

Органи прокуратури області повели рішучу боротьбу з цим ганебним явищем. Перевіркою проведеною прокуратурою Тячівського району встановлено, що на початку 2000 року окремі мешканці с. Вільхівські Лази самовільно, всупереч установленому законом порядку, в урочищі „Бобово” с. Лази захопили земельні ділянки загальною площею 4,1 га, які належать іншим людям та, незважаючи на ряд судових рішень про повернення цих ділянок, продовжують незаконно їх утримувати, чим інтересам реальних власників ділянок заподіяно значну матеріальну шкоду.

У зв’язку з цим, у травні прокурором району за фактом самоправних дій порушено кримінальну за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство).

Досудове слідство по справі доручено проводити Тячівському РВ УМВС України в Закарпатській області.

За період 2007 року в провадженні органів прокуратури області перебувало 38 кримінальних справ цієї категорії.

Крім цього, протягом минулого року на виконання судових рішень, прийнятих за позовами прокурорів в інтересах держави про витребування, повернення землі з незаконного володіння, звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, реально повернуто 4,56 га землі (позови Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Мукачева).

За судовими рішеннями про визнання недійсними державних актів на право власності та рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з цих питань державі реально повернуто 3,44 га земель (позови Берегівського та Хустського міжрайонних та Воловецького районного прокурора).

З початку року судами задоволено позовів на загальну суму 176 тис. грн. в той же час на виконання судових рішень, прийнятих за позовами прокурорів в інтересах держави реально стягнуто 21 тис. грн. та повернуто 3 га земель.
Днями ми провели колегію з питань прокурорського нагляду за додержанням вимог земельного законодавства.

ЇЇ рішенням зобов’язано міськрайпрокурорів посилити роботу по нагляду за додержанням земельного законодавства України, вжити невідкладних та вичерпних заходів до усунення порушень у цій сфері, притягненні винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Вікторія ПОПОВИЧ, прес-секретар прокурора Закарпатської області

 Отправлено: 05.07.08 09:51. Заголовок: Закарпатье по стоимо..

Закарпатье по стоимости земли на четвертом месте в Украине


За последний год земля на Закарпатье подорожала в 1,5 раза. В настоящее время квадратный метр можно приобрести от 25 до 196 грн. На черном рынке цена втрое выше.

Дороже всего продают наделы в Раховском, Свалявском, Хустском, Ужгородском, Мукачевском, Перечинском районах. Здесь быстрее всего развивается туризм и рекреация.

— В 2005 году квадратный метр земли стоил в среднем 17 гривен, а уже через два года — 40, — рассказывает начальник областного управления земельных ресурсов Иван Калинич, 49 лет. — Участки, которые продают через аукцион, стоят больше.

Стоимость надела зависит от региона размещения земли. На Свалявщине и Хустщине она дороже из-за близости к месторождениям минеральных вод, на Раховщине, Перечинщине — из-за наличия горных курортов.

— Цена земли также зависит и от коммуникаций, — продолжает Калинич. — Если на участке возвели дом, провели электросеть, водопровод, построили дорогу, то близлежащие автоматически дорожают.

Чаще всего землю скупают под туристические объекты, частный бизнес, реже — под фермерство.

— На Раховщине, например, участки используют под строительство туристических комплексов, которые принимают отдыхающих зимой, — говорит мужчина. — Еще два года тому назад квадратный метр земли стоил 14 гривен, теперь — свыше ста. На черном рынке сотка земли здесь стоит по 2–3 тысячи долларов. На Свалявщине: раньше за квадратный метр давали 23 гривны, теперь — 150. Десять соток свалявской земли официально обходятся в 15 тысяч гривен, на черном рынке их продают за 100 тысяч.

Закарпатье на четвертом месте в Украине по стоимости земли. Впереди Крым, Одесщина и Киевщина.

На первичном рынке на протяжении полугодия на Закарпатье продали свыше 200 участков общей площадью 76 га. За них в бюджет поступило более 53 млн. грн. С аукциона пошло 10 наделов за 24 млн. В 2007-ом в области продали 411 участка за 86 млн. грн. До конца года на торгах планируют продать еще 74 надела, 24 участка сдадут в аренду. За них получат почти 100 млн. грн.

— Дороже всего продаем те наделы, которые будут использовать под автозаправки, аптеки, гостиницы, — говорит Калинич. — Потому что они окупятся бизнесмену за какой-то год. А, например, под пекарни землю продаем дешевле. Выгоднее всего для бюджета продавать участки через аукцион, — считает чиновник. — А также отдавать в аренду.

Землю на Закарпатье покупают также под жилищную застройку.

— Если 15 лет тому назад мы мечтали о квартирах, — продолжает, — то теперь люди все чаще покупают землю за 10–15 километров от города и строят собственный дом.

Недалеко от Ужгорода самая дорогая земля под жилищное строительство в селах Мынай, Розовка, Сторожница, Великие Лазы, Баранинцы. На черном рынке сотку земли продают от $2,5 тыс. до $6,5 тыс. Село граничит с Ужгородом.

— Некоторые земельные участки под застройку, площадью 10 соток, у нас продают по 70–80 тысяч долларов черной цены, — говорит землеустроитель Сторожницы Иван Ганич.

 Отправлено: 06.07.08 11:01. Заголовок: Більшість знову пере..

Більшість знову перемогла, бо думає «правильно»







Озеро Синевир, що на території однойменного національного природного парку, без перебільшення є одним із святих місць для кожного туриста. Серед високогірних водойм України, знаходячись на висоті 989 метрів над рівнем моря, воно займає найбільшу площу – майже 7 гектарів. Саме з цього озера у травні стартувала чергова акція під назвою «Сім природних чудес України», розгорнута нардепом Миколою Томенком.

Можна говорити про сотні рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин, які оберігаються в національному природному парку з тією ж, що й у озера, назвою. Можна годинами переглядати захоплені відгуки на інтернет-форумах туристів, яким пощастило тут побувати. А таких, до речі, все більше й більше, оскільки біля берегів озера щороку проводиться фестиваль «На Синевир трембіти кличуть», сюди пролягають маршрути пішохідних, вело- і автомандрівників, яких протягом літнього сезону назбирується понад півтора десятка тисяч. Багато чого можна говорити, захоплюючись неймовірної краси карпатською глибинкою, яка не втратила первозданності природи, зберегла непідробну свіжість у традиціях та звичаях людей. Але не час. Тепер час казати, і навіть кричати про тривогу, яку породили рішення XVIII сесії V скликання Закарпатської обласної ради від 12 березня 2008 року № 514 «Про внесення змін до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» та від 23 травня 2008 року № 574 «Про внесення змін до Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області».

Гарячі, як ніколи, дебати в стінах сесійного залу виникли саме 23 травня, коли приймалося рішення довкола створення комунальних підприємств на базі Музею лісу і сплаву на Чорній Ріці, Синевирського озера в Міжгірському районі та пам’ятки архітектури національного значення – Палац графа Шенборна – в Мукачівському. Перші два об’єкти входять до складу національного природного парку, останній досі перебував на балансі санаторію «Карпати».

Більшість, незважаючи на запевнення багатьох колег про неправомірність самої постановки цього питання, проголосували за передачу усіх їх у комунальну власність області та про створення на їхній базі комунальних підприємств. За це проголосували, зокрема, фракції «Нашої України», Партії регіонів, об’єднання «Батьківщина» (відламок БЮТу), соціалісти та дві угорські партії в облраді, проти – БЮТу та Народної Партії, але їхніх голосів виявилося недостатньо.

Довідково

Біля Музею лісу і сплаву на Чорній Ріці аж до початку 60-их років діяла гребля, що використовувалася для сплавляння карпатського лісу. Це унікальна технічна споруда, зведена понад півтора століття тому за проектом австрійського інженера Краузе. Дерев’яна гребля довжиною 80 м, шириною 5,5 м, висотою від річкового дна 3,5 м перекривала Чорну Ріку й утворювала величезне живописне плесо. Гідроспоруда була майже наполовину зруйнована катастрофічними паводками 1998 та 2001 років, потребує невідкладного порятунку.

Доля НПП вирішувалася … без його відома

Ось так, неждано-негадано, на Міжгірщині з’явилися комунальні підприємства «Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці» та «Синевир». Біографія першого з них розпочалася за два місяці до того дня, коли депутати вирішували долю споруд на Чорній Ріці у сесійній залі обласної ради. Ще 20 березня виконком Синевирської сільради надав дозвіл на переведення в комунальну власність об’єктів на Чорній Ріці. Цікаво, що вже того ж дня надійшло звернення в Міжгірське районне бюро технічної інвентаризації, яке мало на меті узаконити права власності на ці об’єкти. І все це робилося без згоди з адміністрацією парку, навіть без її відома!

У переліку об’єктів Музею лісу і сплаву, які мають відійти комунальникам, значаться: приміщення музею, одноповерховий і двоповерховий будинки (готель), колиба, а також форелерозплідник. Останній, хоч віддалений на 2 км, теж вподобало собі комунальне підприємством. Тут, до речі, розводять форель, яку потім випускають у потічки та річку Теребля, що протікає на території парку. Невідомо, хто цим займатиметься, коли рибне місце стане комунальним, але цим, схоже, в облраді не переймаються.

Так і вийшло, що номінально в одних і тих самих об’єктів нині два власники: з одного боку – НПП «Синевир», яке має документально підтверджені права власності на заповідні території і всі споруди, що на ній, з іншого – комунальні підприємства.

Директор парку Іван Дербак каже: «На мої запитання про те, що має відійти від національного парку до цих КП – чи лише об’єкти інфраструктури, чи і землі під ними та довкола них, а у випадку з озером Синевир – саме озеро із прилеглою до нього територією – мені не відповідають». Іван Степанович вважає шлях, яким ідуть депутати, неправовим, і тому не виконуватиме депутатських рішень. Принаймні, поки крапки над «і» не розставить суд і прокуратура.

Греблю відбудовують, але кошти ще не надходили

Ми поцікавилися у заступника начальника управління з питань майна комунальної власності Закарпатської облдержадміністрації Михайла Стегури, чим зумовлене створення двох комунальних підприємств у національному парку. Він відповів: «Щодо комунального підприємства «Синевир» мені нічого не відомо, бо перебуває на стадії створення. А от КП «Музей лісу і сплаву» вже діє. Займатиметься врятуванням музею та об’єктів поряд із ним. Вони поступово руйнуються, оскільки держава не виділяє кошти. А от комунальне підприємство, яке акумулюватиме кошти із різних джерел, зможе відбудувати греблю, відновити музей». Ці роботи, за словами Михайла Михайловича, повинні були розпочатися вже з 1 липня, бо того дня набув чинності дозвіл, наданий Держархбуднаглядом.

За словами Михайла Стегури, досі жодних коштів для діяльності комунального підприємства ще не виділялося, як і на відновлювальні роботи біля музею. У майбутньому їх «і область виділятиме, і благодійники готові допомагати». Чиновник ОДА додав, що створення комунального підприємства узгоджене з адміністрацією НПП «Синевир», і що є «відповідний договір».

Ці слова протирічать висловлюванням директора НПП «Синевир» Івана Дербака. Він заперечує наявність будь-якого договору адміні-страції парку з КП «Музей лісу і сплаву. Крім того, заявив: «У червні біля Музею лісу і сплаву повним ходом велися будівельно-відновлювальні роботи на греблі. Майже все старе приміщення, крім невеликої його частини, розібрали. Роботи в останній час призупинилися, мабуть, через відсутність фінансування». За словами Івана Степановича, комунальне підприємство веде реконструкцію без проектно-кошторисної документації, виготовленої на замовлення НПП «Синевир» за державні кошти в минулому році. (За неї держава перерахувала 150 тис. грн.) Іван Дербак додав, що вітав би дії обласних високопосадовців, якби допомогу надавали на благодійницькій основі. Те, що ми бачимо і що є намагання змінити форму власності, свідчить про відсутність добрих намірів.

Оборонці парку: «комуналізація» – сходинка приватизації

Неодноразово комунальна форма власності у Закарпатті обиралася для того, щоб потім тихесенько, через доведення до банкрутства чи інші схеми, оформити право приватної власності . Так було, зокрема, з двома оздоровницями – «Перлина Карпат» і «Гірська Тиса». Рішенням обласної ради їх спочатку так само передавали у майно області, а з часом стали власністю приватних господарів. (Втім, таку операцію не вдалося здійснити щодо туркомплексів і оздоровниць «Укрпрофтуру» та «Укрпрофоздоровниці»: вони оскаржили рішення облради в суді і виграли справу.)

Навколо об’єктів Музею лісу і сплаву, як, до речі, і навколо Палацу графа Шенборна, розпочалася війна документів і нервів. Активний спротив рішення обласної ради викликало у депутатів Міжгірської районної ради. Лідер фракції «Пора» Ярослав Мендель 20 червня зареєстрував в Ужгородському міськрайонному суді позовну заяву. В ній просить скасувати рішення Закарпатської обласної ради від 12 березня та 23 травня. Крім того, цей депутат звернувся з проханням до райпрокурора Міжгірщини з проханням внести протест на незаконно прийняте рішення районної ради від 5 червня № 178. Це рішення, на думку п. Менделя, приймалося з порушеннями регламенту сесії.

Незгоду з рішенням облради та контраргументи висловив у листі на її адресу міністр охорони нав-колишнього природного середовища Георгій Філіпчук.

Директор Іван Дербак сподівається, що держава до минулорічних 150 тис. грн., що призначалися для проекту, у цьому році додасть 2 млн. грн. для початку відновлювальних робіт на Музеї. За попередніми підрахунками, лише прямих видатків на його відновлення необхідно 7,5 млн. грн., а разом із накладними витратами – 12 млн. грн. Враховуючи надзвичайно високе естетичне, історико-культурне значення музею для розвитку туристично-рекреаційної справи в Карпатах, ці кошти окупляться.

Ми поцікавилися думкою про «комуналізацію» Синевира лідерки впливової природоохоронної організації «Екосфера» Оксани Станкевич. «Поки парк і його об’єкти є державними, – відповіла пані Оксана, – доти вони державою і фінансуватимуться, а також забезпечуватиметься безперешкодний доступ до них туристів, рекреантів. Якщо ж об’єкти та землі природно-заповідного фонду перейдуть у власність комунальників, то, не виключено, що будуть передані в оренду на десятки років іншим структурам. Відтак і до можливої приватизації недалеко. Якщо є меценати та спонсори, котрі хочуть допомогти НПП «Синевир», то це можна робити і зараз. Озеро Синевир і місцевість навколо нього – загальнонаціональне надбання, яке не може належати одній людині чи групі осіб».

Василь БЕДЗІР. Фото автора

http://tribuna.org.ua/index.php?option=content&task=view&id=3887

 Отправлено: 08.07.08 10:17. Заголовок: ПОЛОНИНЫ УМИРАЮТ МО..

ПОЛОНИНЫ
УМИРАЮТ МОЛЧА
Карпаты, среди которых мы живем, наше бо-
гатство. Они как никогда требую нашей помо
щи и немедленного спасения. По оценке украинских ученых, общая площадь альпийских и субальпийских полонин в Украинских Карпатах занимает площадь более 330 тысяч гектаров. Более 85% этих площадей используется под пастбища, остальные идут под сенокосы. Согласно изучениям, проведенным Институтом экологии Карпат НАН Украины, за последние сто лет антропогенное вмешательство в экосистему высокогорной тундры привело к потере растительного разнообразия, которым когда-то были богаты полонины. Главной причиной стал перевыпас овец, которые, проходя по одним и тем же маршрутам, превращают полонину в обыкновенное сельское пастбище, вытаптывают почву, что приводит к возникновению эрозийных процессов. Учеными установлено, что во время ливней водосток на полонинах увеличивается до 300 раз в сравнении с защищенными лесом участками. Как следствие с поврежденных незадернованных склонов вплоть до горной скалистой породы практически смываться весь плодородный слой.
За последнее столетие площадь лесов в Украинских Карпатах уменьшилась на 42%. Большинство вырубок так и остались незасаженными, усугубляет ситуацию и излишнее использование дорог, что привело на множестве участков к эрозии и оползням. Отсюда и все наводнения.
Вытаптывание, выжигание и выпас являются главными врагами ценных видов растений. Именно ценные растения чаще всего поедаются овцами, и именно семена эндемических растений гибнут в огне первыми. Потому леса в Карпатах сегодня отступают даже без массовых рубок. Самые известные полонины Боржава, Руна, Пикуй, Рогнеска, Герешаска только издалека радуют глаз. Вблизи это глубокие овраги, укрытые диким щавелем, где уже давно не найти эдельвейса. Ныне внесли свою деструктивную лепту неподконтрольное распаевывание и приватизация земли.
Сохранить полонины может только соответствующее законодательство, которое в Украине принимать никто не собирается. Только большими усилиями ученым удалось спасти полонины Говерлы от прокладки канатной дороги. А молнии отбили охоту «помаранчевым» устраивать там свои ежегодные шабаши. Но что сделано человеком, то сделано. Процессы эрозии, которые уже там возникли по вине бездарных политиков, будут заживать не один десяток лет.
Не меньшая проблема – хаотичный рост туризма. Антропогенная грязь, кострища, пожары уже сопровождают всевозрастающий поток туристов, которые в последние годы штурмуют полонины. Чтобы принять миллионную армию отдыхающих или праздно партийно беснующихся, необходимо иметь готовую и хорошо профинансированную рекреационную систему. Что об этом говорить, если на развитие общегосударственной Программы формирования экологической сети Украины практически не выделено ни одной гривны. В настоящее время принята Карпатская Конвенция, где Украина (на бумаге) взяла на себя обязательство придерживаться стандартов европейской экологической практики.
Как штрих. В 1993 году на одной из конференций представители комиссии Мирового банка сделали акцент на необходимости соответствующих компенсаций местному населению в связи с обязательством Украины уменьшить вырубки лесов. Однако последние 14 лет свидетельствуют об их нещадной вырубке. Оно и понятно, на пастбищах не заработаешь! А лесоповалы и лесопильни – это не только способ существования для населения, но и прибыли и сверхприбыли – для высоких чинов.
Но вернемся к туристической Мекке – полонине Руна, которая по воле политиков ныне оказалась в эпицентре событий. Полонина Руна – горный массив в северо-западной части Украинских Карпат в пределах Закарпатской области. Лежит в междуречье Латорицы и Ужа (бассейн Дуная). Тянется в северо-западной части Полонинского хребта почти на 15 км. Наивысшая точка – 1482 метра. Состоит из песчаников. Склоны заняты лесами из бука и ели. На массиве заповедник государственного значения.
Известна полонина Руна тем, что в 1944 г. на нее на одной из возвышенностей – Менчуле десантировались партизанские отряды. Ныне на месте высадки установлен памятный обелиск. Памятна эта полонина и тем, что в период холодной войны на ней находилась станция электронной разведки и ракетная база предположительно с 6 неуязвимыми ангарами для ракет.
«ИНВЕСТИЦИОННАЯ» АФЕРА ВЕКА?!
В марте 2007 года в Закарпатье с подачи уп-
равлении информации и связи с обществен
ностью Закарпатской ОГА презентован новый инвестиционный проект – туристический центр «Полонина Руна» с общей площадью комплекса около 60 тыс. га. (По заявлению председателя Закарпатской ОГА О.Гаваши 19 марта на совещании с участием представителей инвестиционной компании “СТС”, начальников управлений ОГА, председателя Перечинской РГА и райсовета о ходе реализации туристическо-рекреационного проекта “Полонина Руна”, общая территория проекта – 90 тыс. га. Погрешность в 30 тыс. га, по масштабам «мышления» наших чиновников, сущая «мелочевка». Но все начинается с мелочей! А еще больше скрывается за ними. – Прим. Автора.) Горнолыжная трасса будет достигать 8 км. Планируется построить более 340 гостиниц, пансионатов, коттеджей и горных приютов на 18 тысяч 900 мест. Проект будет реализовываться в 8 этапов за счет иностранных инвестиций и предусматривает строительство гостиниц, санаторно-курортных комплексов, горнолыжных баз, туристических центров. Реализация проекта позволит трудоустроить до 10 тыс. человек, что требует подготовки соответствующего количества высококвалифицированных специалистов в сфере туризма в УжНУ.
Окончание. на стр.4

 Отправлено: 08.07.08 10:21. Заголовок: Предлагаем вашему вн..

Предлагаем вашему вниманию аналитический материал закарпатца, размещенный на сайте «Зеркало недели», который представляется весьма интересным. Начало в прошлых выпусках.
Наши земляки хорошо помнят эпопею, связанную со строительством в конце 80-х годов прошлого столетия в Закарпатской области УССР объекта всесоюзного значения – Пистряловской РЛС. В тот период она строилась под легендой создания крупнейшей в Западном регионе макаронной фабрики. Но все тайное рано или поздно становится явным. Так с распадом СССР вышло и с «макаронной фабрикой», от которой на сегодняшний день остался только один бетонный скелет. Но, похоже, история вновь повторяется. В советское время закарпатскую землю напихивали радиоэлектронными системами разведки и ракетными базами на наших полонинах. В наши дни новые «хозяева»… с Банковой, по всей видимости, решили повторить опыт своих предшественников.
Недавно в Интернете появилась тревожная информация о том, что в Перечинском районе Закарпатья на полонине Руна под видом туристических и горнолыжных комплексов и баз строится американская станция наведения ракет… Подобная информация под большим секретом с осени прошлого года начала гулять коридорами как облгосадминистрации, так и УСБУ в Закарпатской области. Поскольку этот вопрос имеет исключительно важное значение как для закарпатцев, так и для жителей соседних государств, попытаюсь разобраться в этом вопросе на основе информации, собранной в Интернете .

 Отправлено: 08.07.08 16:12. Заголовок: Начался процесс сана..

Начался процесс санации Закарпатского металлургического завода


Крупнейший в Украине производитель титанового порошка может отойти “Привату”.

На прошлой неделе стало известно о начале санации Закарпатского металлургического завода, который до недавних пор был одним из крупнейших производителей титановой продукции в СНГ. В ходе этой процедуры имущественный комплекс предприятия, находящегося сейчас под контролем львовского Кредобанка, может достаться днепропетровской группе “Приват”.

ОАО “Закарпатский металлургический завод” является одним из самых специфических промышленных предприятий Западной Украины. Завод был основан в 1969 г. как металлургический комбинат по выпуску ртути. В середине 80-х годов прошлого века после отработки месторождения ртутной руды он переориентировался на производство титановых порошков, которые активно используются в черной металлургии и атомной энергетике. После распада СССР дела у предприятия, в лучшие времена производившего около 1,8 тыс. т продукции в год, не заладились из-за резкого снижения спроса на его продукцию. Однако для частных компаний он все же продолжал представлять интерес.

В конце 90-х более 60% акций ОАО сконцентрировала киевская компания “Энергоресурсы” криворожского бизнесмена Александра Беляева, а уже в 2004 г. предприятие вошло в сферу влияния львовского Кредит Банка (позднее был переименован в Кредобанк), который получил ценные бумаги завода в счет непогашенного предыдущими владельцами долга. В том же году банкиры уступили оперативный контроль над Закарпатским металлургическим заводом запорожскому предпринимателю Владимиру Карпачеву, который стал главой наблюдательного совета ОАО. Очевидно, это было связано с тем, что г-ну Карпачеву принадлежала запорожская компания “Голден Ленд”, которая имела доступ к дефицитной на то время титановой губке, производимой государственным Запорожским титаново-магниевым комбинатом.

“Запорожец” на короткое время сумел загрузить сырьем простаивавшие производственные мощности закарпатского предприятия (в 2005 г. оно выпустило почти 400 т титанового порошка), однако в дальнейшем потерял к нему интерес, в результате чего в 2006 г. ЗМЗ прекратил производство профильной продукции. Тогда же он начал активно накапливать долги, что и вылилось в возбуждение дела о его банкротстве в июле 2007 г. по иску Налоговой инспекции. Уже в апреле 2008 г. Хозяйственный суд Закарпатской области утвердил реестр требований кредиторов ОАО на общую сумму порядка 4,5 млн грн., из которых подавляющая часть — 4,2 млн грн. — пришлась на Кредобанк, возглавивший комитет кредиторов предприятия.

Финансовое учреждение, принадлежащее польскому банку PKO, не стало инициировать введение ликвидационной процедуры на своем должнике, а ходатайствовало перед судом о назначении санации Закарпатского металлургического завода. Как сообщил “ДС” представитель предприятия, недавно суд ввел соответствующую процедуру, а управляющим санацией стал ужгородский юрист Андрей Ракущинец. В беседе с “ДС” он сообщил, что сейчас готовится план санации ОАО, в рамках которого может быть предусмотрена передача потенциальному инвестору имущества предприятия в обмен на погашение долгов. “Думаю, кредиторы не будут выступать против этого”, — сказал г-н Ракущинец, добавив, что заявок от компаний, желающих участвовать в санации, он пока не получал.

Впрочем, вероятность того, что имущественный комплекс ЗМЗ привлечет внимание частных структур, весьма велика. В регионе говорят, что интерес к нему в последнее время проявляла группа “Приват” Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова, которая контролирует крупнейшие в стране заводы по выпуску ферросплавов — Никопольский, Запорожский и Стахановский, и не так давно стала владельцем имущества калушского предприятия “Магний” в Ивано-Франковской области. С учетом того, что до недавнего времени закарпатский производитель титановых порошков планировал освоить выпуск изделий из ферросплавов с первоочередным налаживанием выпуска ферротитана, высадка днепропетровцев в Закарпатье вполне вписывается в их бизнес-стратегию. Тем более что для контроля над занимающим порядка 22 га земли полноценным производственным активом, который может быть успешно интегрирован в ферросплавную группу основателей Приватбанка, господам Боголюбову и Коломойскому не нужно будет сильно раскошеливаться.

Юрий ЕРЕМИН

 Отправлено: 20.07.08 11:33. Заголовок: ПОСІЄШ ВІТЕР – ПОЖНЕ..

ПОСІЄШ ВІТЕР – ПОЖНЕШ БУРЮ, або НОВИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ СКАНДАЛ НА ПЕРЕЧИНЩИНІ!






На Перечинщині днями розгорівся новий скандал завдяки сумнозвісному адміністратору району Михайлу Данчі та його підручному, до певної міри голові виконкому Зарічівської сільради Івану Магаді. Група жителів села Зарічево звернулася за допомогою в редакцію газети з проханням надіслати кореспондента у вищезгадане село. Як з’ясувалося на місці подій, на околицях села нагально приступили до будівництва водозахисної дамби, яку ще пообіцяв.....перший Президент України Леонід Кравчук (увага читачів) в....1992 (!)році. Оперативність українських (закарпатських) чиновників по виконанню президентських розпоряджень б’є світові рекорди і достойна Книги рекордів Гіннеса.

Сам Леонід Кравчук, який дійсно побував у вищезгаданому селі відразу після руйнівного паводку наприкінці листопаду 1992 року, якби прочитав цю статтю, був би щонайменше шокований ефективністю роботи державної виконавчої «машини», а щонайбільше відповів би крилатим : «Маємо ТЕ, що маємо!». Але зараз, власне, не про королів, як у популярному шлягері, а про любов, а точніше про її відсутність у жителів села до місцевої влади. Багато води протекло в річці Уж за шістнадцять років, село пережило ще чотири підтоплення, але вижило – змінилися господарі родючих навколишніх земель: замість тихо померлого (колись передового) колгоспу «31-річниця Жовт-ня» з’явилися селяни-пайовики, бо місцева влада провела розпаювання землі і колишнім колгоспникам урочисто вручили державні Акти про право власності (протягом 2000 - 2001 рр.), аж раптом весною 2008 згадали про... дамбу. Витягли із шухляди старий проект, що пролежав без потреби п’ятнадцять літ, трохи відкоригували і – вперед до праці. На сільському сході, що відбувся в кінці березня, присутнім жителям районна влада вкупі із сільською з самого початку поставила ультиматум : „Київ виділяє 3,5 мільйонів гривень, ми прийняли рішення їх освоїти, будемо будувати дамбу за старим проектом, ви повинні написати згоду на добровільне(?) вилучення(?) частини земельних паїв». Село, зі слів очевидців, гуділо кілька днів, були і прихильники, і противники будівництва, але згодом затихло, бо більшість прийшла до думки, що це черговий прожект влади, а надворі весна і час брати в руки плуга і мотику. Вийшли сільські трударі на свої земельні наділи і....були вражені побаченим: на їхніх ділянках проорана смуга шириною 30-35м за 600-700 метрів від русла ріки, причому на добрих двох десятках ця смуга йшла навскіс серединою паїв, де найродючіша земля (так званий «намул»), що входить в категорію особливо цінних земель, які охороняються Державою. А обіцянки влади відкоригувати проект і врахувати побажання власників вивітрились.

Це був перший «прокол» голови сільради, адже він перевищив свої повноваження, даючи команду місцевому трактористу вийти на приватизовану землю, не маючи письмової згоди власників. Обурення місцевого люду зростало, як тісто на дріжджах, а голова, щоб загладити свою провину перед сільською громадою, вдався до хитрощів, заявивши пайовикам, що будівництво дамби відкладається до пізньої осені, тому спокійно сійте і садіть городину і не зважайте на прориту смугу. На певний час це зняло напругу, але вийшло боком владі зараз, в липні, бо 15-го числа, користуючись негодою, сільський голова, виконуючи усну вказівку районного адміністратора, віддав розпорядження бульдозеристу фірми «Ковотехбуд» толочити земельні паї, а трохи згодом готувати основу під дамбу, маючи в своєму розпорядженні письмові згоди на добровільну відмову від частини паїв біля 60% власників. Решта власників, які на початку вагались, і за певних умов готові були погодитися на обмін, побачивши зухвалість і брехливість владних чиновників, категорично відмовляють владі, готові вдатись до більш рішучих дій по захисту своєї власності. Ось вам гіркий урок, коли «владики» забувають просту істину: «Посієш вітер – пожнеш бурю», а САМ районний очільник, без сумніву, є «унікумом» серед своїх колег-держслужбовців по створенню кризових ситуацій, як-то кажуть, «на рівному місці», перетворивши довгоочікувану зарічівцями дамбу, яка й справді потрібна цьому селу, на знавісливе знаряддя владного самоствердження. Хоча, на запитання кореспондента: «Чому, власне, зараз влада почала терміново „рятувати» місцевий люд від грізного норову ріки Уж?», спостережливі і метикуваті селяни відповіли: «Не полінуйтесь, підіть до русла, побачите старе русло, на якому декілька мільйонів кубометрів гравію, з якого живляться десятки чиновників від села до Ужгорода, і, напевно, все стане зрозумілим». Але про це іншим разом, у продовження теми....

Максим ГОРНЯК

 Отправлено: 20.07.08 22:22. Заголовок: Закарпатская металлу..

Закарпатская металлургия нуждается в инвестициях


На протяжении последних двух лет в металлургической отрасли Закарпатской области наблюдалось снижение объемов промышленного производства. За 6 месяцев этого года сравнительно с прошлым предприятиями по производству готовых металлических изделий увеличены объемы производства у 1,5 раза.

Выросла у 1,7 раза выплавка чугуна, в 1,9 — изготовление радиаторов из чугуна, в 5 раз больше изготовлено конструкций и их запчастей из черных металлов и алюминия.
Стабилизация деятельности предприятий металлургии нуждается в серьезных инвестиционных вложениях. В 2007 году объем инвестиций составил 5,6 млн. грн., которая составляет меньше одного процента общего объема инвестиций, вложенных в промышленность Закарпатья.

Ирина ПАНЧУК, начальник отдела статистики промышленности Главного управления статистики в Закарпатской области

 Отправлено: 22.08.08 19:50. Заголовок: 22.08.08 (08:18) За..

22.08.08 (08:18)

Закарпатские минеральные источники могут измельчать



Возле бювета с минеральной водой в селе Поляна Свалявского района всегда полно людей Возле бювета с минеральной водой в селе Поляна Свалявского района всегда полно людей.

Некоторые закарпатские минеральные источники могут измельчать. Проблемы начали возникать после того, как на одном месторождении стали появляться до 10 владельцев, а окружающую территорию начали застраивать жилыми домами.

В Закарпатье действуют 17 месторождений минеральных вод. Здесь сосредоточено около 66% месторождений углекислых минвод Украины. Есть почти все типы минвод, которые только существуют в природе. Сегодня минералка вытекает из 360 разных по химическому составу и температуре минеральных источников, общий выход которых — 10 тыс. куб. м в сутки.

Беды начались еще в 90-х годах, когда после распада Советского Союза месторождения минеральных вод разделили между частниками.

— Большинство их используются нерационально, — жалуется Вера Туряница, 52 года, из территориального управления Госгорпромнадзора. — Из-за сложных экономических условий предприниматели небрежно относились к использованию недр. Раньше одно открытое месторождение эксплуатировал один пользователь, который нес за него ответственность и регулярно проводил исследования. Сегодня на одно месторождение выдается по три-четыре, а то и больше лицензий. Например, на месторождение, которое содержит десять скважин, может быть выдано столько же лицензий. Оно получает десять хозяев, каждый из которых ведет только ему выгодную политику пользователя.

Голубинское месторождение минвод в Свалявском районе эксплуатируют четыре разные по форме собственности пользователя: открытое акционерное общество ”Свалявские минеральные воды”, закрытое — ”Хрустальный источник”, дочернее, — ”Санаторий ”Квітка полонини” и общество с ограниченной ответственностью ”Маргит”.

— На этом месторождении даже не определен генеральный пользователь, — говорит Вера Туряница.

Еще одной проблемой минеральных источников стала хаотическая застройка в пределах их санитарных зон.

— Это касается того же Голубинского месторождения, — продолжает женщина. — Там появилось пять застроек, не связанных с добычей минеральной воды. Жилые дома, базы отдыха. Материалы по четырем строительствам уже не раз направлялись в органы исполнительной власти, прокуратуру. Их даже передали в суд, но дело не сдвинулось с места.

— Но наибольшей проблемой Голубинского является не столько хаотическая застройка, как отсутствие канализации в новостройках, — жалуется главный инженер общества ”Маргит” Тиберий Куля, 49 лет. — Потому нечистоты всасываются в грунт. И не исключено, что в дальнейшем это не будет влиять на качество минеральной воды.

Что-то подобное происходит на Хустщине. В селе Шаян, где сосредоточены минеральные источники, на грани 1-й зоны строгого режима скважины N4-к также ведется строительство частного дома без согласования с соответствующими государственными органами.

— А в обществе ”Горная Тиса” вообще не имеют специального разрешения на пользование недрами Горско-Тисянского месторождения минеральных вод, — говорит Туряница. — Месторождение используют без должного гидро-режимного контроля. А это может привести к его потере.

Жители курортных поселков жалуются, что минеральная вода за последние десять лет изменила свой вкус.

— Набираю воду из бювета последние 20 лет, — рассказывает Василий Кобулей, 55 лет, из села Поляна Свалявского района. — Пять лет тому назад у минералки был лучший вкус. Набрал трехлитровую банку утром и до четырех-пяти дней она не менялась, была сильногазованная. Теперь с утра до вечера простоит — и превращается в пресную. Нет той газованости, — жалуется. — А все потому, что много выкачивают из-под земли — вода не успевает восстанавливать свой химический состав. Бывает, на выходных завод минвод не работает, и вода аж оживает — настолько минерализована.

В Госгорпромнадзоре говорят, что решить проблему можно, только приняв закон о минерально-лечебных ресурсах.

— Такой закон определил бы все особенности минерально-лечебного комплекса, — говорит Туряница. — Выставлять одинаковые требования как к предприятиям горнорудной, нефтегазовой и угольной промышленности, так и к минерально-лечебному комплексу — нельзя. У последнего должен быть особый статус.

Месторождения нельзя истощать

— Место зарождения минеральной воды зависит от осадков, сухой погоды и режима отбора воды, — говорит научный работник из Ужгорода, профессор медицинских наук Михаил Торохтин, 82 года. — Если выкачивать больше воды, чем это нормативно разрешено, то минералка безусловно изменится. В первую очередь изменяется ее химический состав и вкусовые свойства.
До 1994 года, пока я проводил исследование в составе научно-практического объединения ”Реабилитация”, не было замечено никаких изменений в закарпатских минеральных водах. С середины 1990-х, с тех пор, как ее больше выкачивают, в известной степени изменился состав. Это показывают исследования. Если месторождения будут неразумно использовать, это угрожает изменением температуры воды, ее состава, вкусовых свойств, количества, пишет "Газета по-украински".

 Отправлено: 01.09.08 17:30. Заголовок: 01.09.08 (14:32) За..

01.09.08 (14:32)

Закарпатское вертолетное производственное объединение доживает последние дни


Вертолет "Ангел" будут собирать на Закарпатье?
Закарпатское вертолетное производственное объединение (ЗВПО, пгт. Дубовое, Закарпатская обл.) доживает последние дни под государственным крылом. Такой вывод можно сделать из решения Хозяйственного суда Закарпатской области, который 18 августа возбудил дело о его банкротстве

29 августа инициатор банкротства ЗВПО - местное управление Пенсионного фонда - опубликовал соответствующее объявление, дав старт месячному приему заявок от кредиторов. До 28 октября, согласно решению суда, распорядитель имущества арбитражный управляющий Игорь Савчук должен предоставить Фемиде реестр требований кредиторов.

При СССР завод был неотъемлемой частью авиапромышленности. Его целостный имущественный комплекс был построен на участке в 30 га и включал в себя заготовительно-штамповочный, сварочный и инструментальный цеха, цеха механической обработки узлов и агрегатов, а также термической обработки и лакокрасочных покрытий общей площадью около 50 тыс. кв. м.

В начале 2000-х ЗВПО удавалось держаться на плаву за счет производства товаров народного потребления: мини-пекарен, сверлильных пневматических машин, микромельниц.

Позже закарпатский завод, входящий в список предприятий, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности Украины, освоил рюкзаки, диван-кровати, детские сани и коляски Мальвина. Последние годы он выживал за счет выпуска кресел летчиков и членов экипажа для российского RSJ и ташкентского Ил-114.

Основным заказчиком этой продукции был его же разработчик - Долгопрудненское конструкторское бюро автоматики, который имеет налаженный рынок сбыта. Но все это время уникальный инженерно-технический потенциал закарпатского ПО оставался незадействованным.

Как результат, по итогам 2007 г. предприятие реализовало продукции на 1,1 млн грн., получив при этом 0,2 млн грн. чистого убытка. При таком раскладе начало дела о банкротстве ЗВПО выглядит вполне логичным.

По информации Деловой столицы, общий размер долгов объединения не дотягивает даже до 0,5 млн грн. Крупнейшими его кредиторами числятся Пенсионный фонд (0,14 млн грн.) и ГНАУ (0,15 млн грн.).

То есть на первый взгляд, управляющему заводом Минпромполитики ничего не стоит вытащить свое детище из судебной воронки. Но пока что от министерства такой инициативы не поступало. На закарпатском предприятии предполагают, что дело о банкротстве затеяно в интересах частного бизнеса и государство не намерено в него вмешиваться.

“Это явно кому-то на руку. Пенсионный фонд неоднократно подавал в суд на наше предприятие, но до последнего времени нам удавалось оспорить его претензии. В нынешней процедуре мы тоже доказали, что оснований для иницирования дела нет, потому что размер их претензий к нам (140,2 тыс. грн.) не дотягивает до необходимого минимума. Прокуратура не хочет вникать в это дело”, - сообщил Деловой столице осведомленный представитель ЗВПО, не пожелавший называть свое имя.

Ранее очень активно предприятием интересовался Сергей Тюрин и экс-депутат киевского городского совета Андрей Артеменко. По словам местных очевидцев, несколько месяцев назад эти бизнесмены посещали ЗВПО вместе с главой Закарпатской ОГА Олегом Гаваши.

Целью визита было изучение возможности серийного производства вертолетов на мощностях завода. В принципе, внимание киевских предпринимателей к закарпатскому объединению вполне логично.

Сергей Тюрин ранее работал заместителем гендиректора столичного Авианта, а близкая к нему компания Вертикаль известна как разработчик вертолета КТ-112 (Ангел), который можно производить на мощностях закарпатского предприятия.

Андрей Артеменко, будучи советником столичного мэра, в 2001 г. курировал авиационное направление в Киевраде, где принимал непосредственное участие в лоббировании знаменитой программы Киевское небо.

Программа подразумевала налаживание серийного производства КТ-112 (на мощностях Авианта) при участии средств города. Поэтому не исключено, что и сейчас господа Тюрин и Артеменко проявляют активный интерес к закарпатскому производственному объединению общим фронтом. Правда, недавно "Вертикаль" совместно с родственным ей ООО Авиаимпекс объявила о начале строительства собственного завода по серийному выпуску КТ-112 в Киевской области. Но вполне возможно, что сборку будет выгоднее перенести в Закарпатье, пишет еженедельник "Деловая столица".

http://www.ua-reporter.com/novosti/36921/

 Отправлено: 04.11.08 11:00. Заголовок: ХТО МОЖЕ ЗУПИНИТИ АФ..

ХТО МОЖЕ ЗУПИНИТИ АФЕРИСТА НІКОЛАЙЧУКА?
Про зловживання декана біологічно
го факультету УжНУ на Закарпатті
ходять легенди. Він вже 20 років самовільно керує факультетом, вирішує, кого звільнити з роботи, кого незаслужено підвищити по службі. З того часу він взяв під свій контроль вступ абітурієнтів на перший курс факультету. Всі знають, що на перший курс біологічного факультету може претендувати тільки той, хто заплатить певну суму грошей. Відома і сума – це три тисячі доларів США. Кожного року таким чином вступають приблизно 30 студентів. Отже, Ніколайчук загрібає близько 90 тисяч доларів США.
Ніколайчук досконало розробив технологію привласнення чужих грошей. За вступ в аспірантуру він вимагає 5 тис. доларів США, за екзамен з генетики – 70-200, а залік – 30 доларів США. За один рік цей аферист привласнює понад 100 тис. доларів США. Наприклад, на початку травня 2008 року чотири хлопці з 3-го курсу не змогли здати екзамен з генетики у декана проф. Ніколайчука В.І. Над ними повисла загроза відрахування з університету. Але викладача не цікавили знання студентів, його цікавили тільки долари. Він сам визначив ціну екзамену – 200 $. Один з хлопців мав тільки 100 $, думав, що вдасться розрахуватися ними за екзамен. Але Ніколайчук В.І. був непохитним – вимагав 200 дол. Хлопцеві прийшлося позичити ще 100 дол. і віддати ненажерливому декану. За кілька хвилин Ніколайчук В.І. записав студентам в залікові по „трійці», взяв у них 800 $, і питання було вичерпано.
Цей особливо небезпечний злочинець дозволяє собі впливати на долі чесних людей. Він настільки залякав усіх викладачів, що вони втратили людську гідність. Він погрожує всім моїм колегам звільненням з роботи, якщо вони будуть зі мною спілкуватися. Якщо ми не зупинимо афериста, то аспіранти Смужаниця Я.В., Мучичка О.В., Чонка І.І., Лисецька М.В., Яловська Г.Й., Стеців Л., Данко Ю., Біланич І. та ін. ніколи не захистять дисертації.
На біологічному факультеті аферист дозволив собі ввести пропускну систему і розпорядився пропускати на факультет тільки по пропускам. Начальник кадрів університету Романюк Р.І. відмовився виписати мені пропуск і нахабно заявив, що я заважаю працювати на біологічному факультеті.
Ніколайчук – неперевершений „учений», він опублікував багато наукових праць. Але це не його книжки і статті, а вкрадені. Він присвоює чужу інтелектуальну власність. Наприклад, книжки з генетики написав Бейла Нодь, а проплатив вартість їх друку Ніколайчук з награбованих грошей. Всі методички, підручники, посібники у співавторстві і без – були написані членами кафедри. Він тільки підписувався і вважається головним автором. За це він має нести кримінальну відповідальність.
Щоб легко міг красти, він всіляко старається здобути різні титули і наукові звання, посвідчення експертів та ін. Працівники факультету пам’ятають, як Ніколайчук виборював собі титули члена-кореспондента Національної Академії Наук України. У Міністерстві освіти або не знали, хто є експерт Ніколайчук, або там є й інші такі ж, як Ніколайчук, псевдоексперти. які наносять шкоду справжній науці.
Не тільки я, але й багато інших справді заслужених вчених нашого університету і за його межами вважають Ніколайчука плагіатором і злодієм у біології, аморальним кар’єристом у науці. Його “досягнення” в науці потребують експертної перевірки. Наслідки її мали би бути плачевними для цього псевдовченого – він мав би бути позбавлений усіх вчених титулів і звань з конфіскацією всього, нажитого ним незаконно, за кошти пограбованих батьків абітурієнтів та нашої держави. Такому аферисту і злодію місце не в храмі науки, а за ґратами.
Заяць Василь Андрійович,
доктор сільськогосподарських наук, професор УжНУ.

 Отправлено: 21.11.08 14:20. Заголовок: В Ужгороде уже забыл..

В Ужгороде уже забыли вкус настоящего хлеба...
21.11.2008 (11:32)
ОАО "Ужгородский хлебокомбинат" закрыли.
«Ужгородский хлебокомбинат закрыли», - объявляет мне коллега, явно ожидая на мою возмущенную реакцию.

И искренне удивляется, когда я безразлично пожимаю плечами: «Ну и что?» «Как же? - молвил. - Они готовили такие вкусные соленые палочки!».
«Ужгородский хлебокомбинат закрыли! - возмущается жена. - А они же готовили такуие вкусные баранки и сухарики!»
И коллега, и моя спутница жизни родились и выросли в Ужгороде, поэтому этот комбинат для них - не просто завод, хлеб производства которого они ели с первых лет жизни, это, собственно, - вкус детства.
Я, человек, который живет в Ужгороде всего 10 лет, приехал в него в уже зрелом возрасте, поэтому таких хлебных детских воспоминаний не имею. Поэтому могу допустить, что в современных условиях гигантский комбинат, построенный для удовлетворения потребностей в продукте № 1 целого города, просто стал в настоящее время ненужным. Допускаю, что он использовал старое оборудование, вряд ли внедрял энергосохранную технологию. Сами размеры хлибокомбината не позволяли ему успешно конкурировать с частной пекарней. Нет сомнений, что себестоимость спеченного здесь хлеба была более высокой (собственно, в Украине вообще цена этого социально значимого продукта существенно занижена - говорят, более дешевого нет в целом мире).
В условиях дикого капитализма, в котором все еще находится Украина и Ужгород в частности, нет места для ностальгических чувств. Поэтому и «Ужгородский хлебокомбинат» никто не будет удерживать ради памяти. Конечно, мог найтись какой-то инвестор, который сохранил бы его, - не ради ностальгии, а из-за известной каждому ужгородцу торговой марки - но браться за спасение такого гиганта страшно и опасно.
Однако так раздумывать могут экономисты или такие, как я, - люди, которые не питают чувств к хлеибокомбинату. Для ужгородцев же он все равно останется предприятием, которое когда-то выпускало такие вкусные соленые палочки и такой народный орильский хлеб. Можно не сомневаться: что бы не сделали на месте завода - супермаркет, офисные помещения, склады, - в человеческой памяти он еще годы будет оставаться «Ужгородским хлебокомбинатом».
Юрий Ливак, "Старый Замок "Паланок"


Интернет-издание
UA- Reporter.com
http://www.ua-reporter.com/novosti/42399