Отправлено: 25.03.07 22:49. Заголовок: Русини не історія, а сучасна реальність

Русини не історія, а сучасна реальність

У Закарпатті останнім часом знову піднялася суспільно-політична буря: 7 березня цього року обласна рада прийняла рішення про визнання на території області національності “русин” та внесення її до переліку національностей у краї.
Ця болюча й животрепетна проблема для Закарпатської області – не нова, а з “бородою”. Знають про неї лише в Києві, але й у близькому та далекому закордонні.
Про неї ми і вирішили повести бесіду з доктором філософських наук, народним депутатом України III-IY скликань від Комуністичної партії Іваном Миговичем, який чи не найголосніше про русинське питання бив і б’є у всеукраїнські дзвони. Але його мало хто чує на київських владних пагорбах.
- Іване Івановичу, чому знову активізувалася ця проблема? Невже тільки завдяки вищезгаданому рішенню облради?
- Насамперед через його тривалу нерозв”язаність. Вже кільканадцять років громадськість краю просить, вимагає одне: визнання етноніму “русин”. Для цього не треба величезних капіталовкладень, а всього-навсього політична воля. Але влада всіляко затягує цей процес, аби врешті-решт торжествувала історична справедливість.. У світі всього налічується близько 2 мільйонів русинів. На Закарпатті їх приблизно 200-300 тисяч. Хоча під час перепису 2001 року їх ніби виявилося 10 тисяч, та це фальсифіковано. Але нехай їх буде навіть тих 10 тисяч, то й це є підставою для їхнього визнання. Зараз уже, до речі, 130 тисяч громадян краю письмово визнали себе русинами. Це не етнографічна група, як, приміром, гуцули, бойки, лемки, поліщуки, подоляни... Як зрозуміти русинів, коли угорці, румуни, словаки, які мешкають в Закарпатті, бачать написи своєю рідною мовою, мають свої друковані органи, теле- і радіопередачі, а русини цього позбавлені?.. В ряді держав Європи, Америки, Австралії русини існують як окремі етнонаціональні групи. Невизнання їх на батьківщині окремою національністю зумовлює невдоволення громадян, породжує соціальну напругу, загрожує політичними конфліктами. Це врешті-решт суперечить Конституції, законам України, її міжнародним зобов’язанням і угодам. Зокрема, у відповідності до статті 11 Закону України “Про національні меншини в Україні”, цитую, “громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається”.
Русини є громадянами України, вони споконвічно проживають на її сучасній території. Як автохтонам Карпатського регіону, їм притаманна унікальна культура, етнічні особливості, традиції, менталітет, відчуття самобутньої національної групи. Русини мають право на вільну етнічну самоідентифікацію і розвиток.
- А якщо конкретніше зупинитися саме на правових засадах національної ідентифікації русинів Закарпаття?
- Універсальні міжнародно-правові стандарти органічно включають національну самоідентифікацію особи чи групи людей, її визнання, гарантування повноцінного буття. Досвід демократичних країн засвідчує, що визнання й забезпечення дотримання особливих прав національних меншин служить, з одного боку, запорукою суспільної злагоди і стабільності, а з іншого – джерелом взаємозбагачення й цивілізованого розвитку. Людина вправі сама визначати свою національність. Норми, що визначають процедури вибору, приналежність до національної меншини, містяться в ряді міжнародно-правових документів.
- А як ви особисто ставитеся до русинського руху?
- Як я, нащадок русинів, можу ставитися до нього? Позитивно. У свій час я назвав себе українцем русинського походження, хоча це багатьом не подобалося. Русинський рух виражає інтереси і права більшості населення Закарпаття. Він згладжує проблеми області, мінімізує труднощі міжнаціональних відносин. Цей рух за 15 років для збереження культури краю зробив набагато більше, ніж владні структури. Випуск книг, проведення наукових конференцій, відкриття недільних шкіл, збереження і поширення культури – всього не охопиш... Хоча не обходиться без крайнощів. В цьому русі виділяється угодовське (провладне) та радикальне крила, в останньому з яких виступає невеличка група екстремістів, які тільки компрометують русинський рух. Так я розцінюю, зокрема, декларацію про автономність Закарпаття, створення на початку 90-х років Тимчасового уряду і т. д.
- Що скажете про рішення облради стосовно визнання русинів?
- Звичайно, що схвально його сприймаю. До речі, як і тисячі моїх земляків. Щоправда, подібне рішення декларувалося вже не раз, починаючи з 2001 року. Тому вже настав час, щоби зараз послідовно домагатися його реалізації. В ранзі народного депутата я не раз піднімав це питання в парламенті. Я був членом Комітету з питань прав людини, національних менших і міжнаціональних відносин й ініціював проведення в Києві “круглого столу” з русинського питання, а перед тим ми провели зустріч русинських активістів з колишнім головою цього Комітету Геннадієм Удовенком. У жовтні 2004 року завдяки моїй ініціативі пройшло виїзне засідання Комітету в Ужгороді.. Але йому передувала величезна організаційна робота.
- А вперше на всю Україну з найвищої трибуни держави русинська проблема була озвучена вами, здається, наприкінці 1998-го року?
- Так, це справді сталося в грудні. А у 2000 році я організував вітання Голови Верховної Ради України Олександра Ткаченка Світового конгресу русинів, який проводився в Ужгороді. Вже сам цей факт свідчить про увагу одного з найвищих чільників держави до русинського питання. У жовтні 2005-го я знову підняв у парламенті цю проблему. Ось деякі витяги з того виступу: “Хто такі русини і чого вони прагнуть? Це корінний народ Центральної Європи. На південно-західних схилах Карпат їхні поселення прослідковуються з YI-YIII століть. Русинам довелося пережити чимало державно-політичних режимів. І кожен намагався панувати над ними. На початку минулого століття в Підкарпатській Русі налічувалося понад 400 тисяч русинів... Та в складних перипетіях повоєнної геополітики вони позбулися своєї національності. Водночас за рубежем – визнаються. Русини проживають у 22 країнах. Їх представники входять у Федералістську раду Європейських національностей, світові Раду русинів, Організацію непредставлених народів. Лише на батьківщині вони анонімні і безправні... Що крамольного у граматиці русинської мови?.. Чим небезпечний фестиваль русинської культури “Червена ружа”? Невже національно-культурні товариства русинів менш вартісні за інших?..”
- Справді, гіркі й повні жалю слова.
- На початку листопада 2005-го я вніс у парламент законопроект “Про русинів в Україні”, у грудні того ж року – “Про захист від дискримінації за расовою, національною чи етнічною належністю”. На жаль, через спротив націонал-демократів вони не були підтримані. Зараз є підстави та умови визнання парламентом національності “русин”, прийняти закон про статус русинського народу в Україні.
- Вважають, що нині на Землі живе близько 4 тисяч народів або етносів…
- Це справді так. І невже серед них не може знайтися місце русинам? Одні з цих народів налічують мільйони, а інші – всього сотні чи навіть десятки людей. І їх не бояться визнати. А русинів чомусь бояться визнати, ніби це якась зла, ворожа сила, яка хоче роз”єднати Україну, якось опорочити її перед світом чи щось подібне…
- 20 лютого цього року в м. Ужгороді відбулося зібрання активістів русинських організацій Закарпаття за участю Голови світової Ради русинів професора, академіка Канадського Королівського наукового товариства Павла Магочі. Що вирішувалося там?
- Вкотре обговорювалося одне-єдине питання: визнання русинської національності в Україні. І знову було наголошено, що невизнання русинів негативно впливає на міжнародний імідж України. Під час паспортизації 1946-1947 років русинів, навіть не питаючи їхньої на те згоди, просто записали українцями. І суть справи, врешті, не в назві національності “русин”, а в порушенні права людини на свою національну самоідентифікацію, свою мову, культуру і, врешті, на правдиву, а не спотворену історію. Ми ж ні від кого не прагнемо від’єднуватися чи до когось приєднуватися. В географічному центрі Європи доля звела представників різних рас, етносів, культур, релігій і конфесій. Одним з корінних народів південно-західних Карпат є слов’яни. Сусіди по-різному називали наших пращурів. У XIX столітті в їх свідомості утвердилася самоназва “русини”. За Сен-Жерменською угодою “автономна територія русинів на південь від Карпат” в 1919 році була включена до складу новоутвореної Чехословаччини. Нова влада в Конституції ЧСР 1920 р. зберегла за нею назву “Підкарпатська Русь”. Згідно з переписом населення 1921 року, тут проживало 604 522 чоловік, з них 320 648 русинів і 53 515 руських (ці терміни вважались ідентичними). Бажаючі мали можливість записати себе й українцями. Тоді тут проживало всього 6870 українців, росіян та інших іноземців, переважно емігрантів.
Завдяки впливу СРСР, політичній, освітній та виховній діяльності, здійснюваним комуністичними організаціями, товариством “Просвіта”, вчителями, пресою, іншими засобами все більше людей у нашому краї протягом 20 - 40-х років засвоювали українську культуру, цінності й орієнтації. У 50 – 80-х роках українська національна ідентичність у Закарпатті поширювалася далі. За даними перепису населення 1989 року в області проживало 1 мільйон 252 тисячі 300 осіб. Вони представляли 76 етносів. З них 78,4% ідентифікували себе українцями.
- А потім була славнозвісна перебудова, спроби демократизації суспільного життя, етнічний ренесанс в Радянському Союзі…
- Саме тоді виникло Товариство підкарпатських русинів, яке одним із своїх завдань висунуло відновлення русинської національності. Поступово це питання набуло політичної актуальності.
- А які все-таки причини виникнення русинської проблеми? Адже стільки десятиліть її не було…
- Її просто замовчували. Тоді ми були великим радянським народом, новою історичною спільністю людей. А русини? Вони заявили про себе ще наприкінці 80-х років, коли почався Рух за соціалістичну перебудову, стали виникати національно-культурні товариства. Деякі з них, як, приміром, Товариство української мови та “Меморіал”, повелися на Закарпатті занадто активно, що є незвичним для менталітету закарпатців.
Про себе вони на весь голос могли заговорити тільки з настанням незалежної України. І відразу навколо цього питання почалася метушня. Влада стала переслідувати керівників підкарпатських русинів, усіляко дискредитувати їх. З русинством боролися. А воно тим часом утворювало все нові й нові національно-культурні русинські об’єднання. Обласна влада стимулювала цей процес, раділа, що їй вдалося розколоти їх, бо поодинці з ними легше боротися й управляти ними…
А що нині є русинство Закарпаття?
- Сучасне русинство у нашому краї – це соціальна реальність. Воно є передусім реакцією на несправедливість і безправ’я. Загальновідоме відставання нашого регіону в економічному значенні. Русинська проблема виникла і на грунті культурного плюралізму… Щодо максималізму окремих русинських лідерів, наприклад, створення в один час свого тіньового уряду, періодичні апелювання до світової громадськості, то в цьому було більше негативного, аніж позитивного. Це якоюсь мірою лякало київську державну й культурну еліту, відштовхнуло її від русинів і вирішення їхніх проблем. Не можна не врахувати, що за розв’язанням русинського питання уважно стежать представники інших національних груп краю, виявляючи йому свою симпатію і розуміння.
- Чому в такі недалекі часи комуністи не підтримували русинів, а зараз – підтримують?
- За радянської влади панувала тенденція на інтернаціоналізацію суспільства, тобто політика велася на забезпечення інтересів усіх спільнот, відбувся прискорений економічний і соціально-культурний розвиток краю, тоді національні питання не були на першому місці...
Які ж усе-таки шляхи вирішення даної проблеми сьогодні?
- Для цього на Закарпатті потрібно провести регіональний перепис населення, надати усім громадянам можливості для вільної національної самоідентифікації, забезпечити представникам цього руху доступ до участі в управлінні суспільними справами на всіх рівнях, справедливо використовувати систему економічних пільг – інвестиції, приватизацію, субсидії тощо, здійснити цільові програми збереження і розвитку традиційної народної культури, припинити антирусинську пропаганду в центральних і обласних засобах масової інформації, здійснити комплексне наукове дослідження стану і тенденцій розвитку самосвідомості русинів у контексті сучасного етнополітичного і культурного життя українського суспільства. Деякі із порушених питань варто врахувати у законодавчих актах, що розглядаються Верховною Радою України – про статус корінних народів, національні меншини, регіональні мови, адміністративну реформу, місцеве самоврядування тощо. Та провідну роль у цій справі покликана відігравати вдумлива загальнодержавна і регіональна політика, цілеспрямована творча діяльність усіх гілок влади на Закарпатті, їх висока відповідальність за вихід із соціально-економічної кризи, поліпшення добробуту і соціальний розвиток населення нашого справді самобутнього краю, в якому мають мати належне місце і його корінні мешканці – русини.
- Як писав Олександр Духнович,
Я русин былъ, есмъ и буду
Я родился русиномъ…

Інтерв’ю вів Андрій Дурунда, працівник прес-центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
18 березня 2007 р.
м. Ужгород

 Отправлено: 25.03.07 23:11. Заголовок: Re:

Вдаримо русинством по українству?


Не ударим дорогами по нашим дуракам

 Отправлено: 25.03.07 23:22. Заголовок: Re:

так и пиши по русски

 Отправлено: 25.03.07 23:51. Заголовок: Re:

БЛИН, ну и ассирийцы тоже пока ещё водятся...Ну и что???

 Отправлено: 25.03.07 23:53. Заголовок: Re:

Русин ти вже достав своєю тупістю? Вчи краще історію Карпатської України та не повторюй слів запроданців.

 Отправлено: 26.03.07 00:29. Заголовок: Re:

Це що, погрозливо? Чи схвально? Как учтена? Кем? С какой целью?
Балаган - он и есть балаган. Не вникая в подрбности, бьюсь об заклад, что какой то местный ПДРС, или член другой группировки пытается выстроить политическую линию, завоевать некий электорат... как, например, абхазы в Грузии в свое время. Или Тираспольские кадры. И упорно дзьобает эту темку. Самая невмирущая тема в форуме! Посчитайте страницы. Какбудто самые большие проблемы именно там, как будто именно за счет русинов сократилось население Украины, именно их оккупировала банда донов и пр. и пр.
В конце концов, это не пуп. Скорее прыщик, извините. Но ззудит и ззудит.
Есть более важные для всех проблемы

 Отправлено: 26.03.07 18:31. Заголовок: Re:

Вы свободный человек, делайте, что Вам сердце говорит. В демократию не играют, демократией живут и Вы вправе быть тем, кем хотите, как себя сами чувствуете. Только разрешите и другим быть самими собой. Я русин. Кто Вы - ответьте себе сами. Лично я не собираюсь решать за Вас и держать за Вас же ответ перед Господом. Живите сами своими делами и сделайте счастливыми своих детей.


Так то Ви. Але інші, кого Ви підтримуєте, вже за мене вирішили.



Не совсем так, - они говорят о национальной принадлежности коренного населения, а не о том, как люди себя воспринимают. Идеологическая машина работает и приносит результаты, из-за чего очень многие воспинимают себя согласно пожеланиям власти. Это наша реальность, которая может вскоре поменяться. Самому Киеву может стать выгодно таки признать нас русинами и сделать всё, чтобы люди выздоровели от последствий идеологической обработки, вспомнив свою действительную природу. Это может произойти в том случае, если там увидят нашу лояльность центральной власти и будет необходим противовес галицкому национализму на местах. Национализма-то уже все давно наелись, пора бы и экономику отстраивать. Слишком сложно, но возможно - тем более, что в нашей истории такие повороты уже происходили. Уж действительно - человек бросает жребий, но Господь решает, что выпадет.


Кого нас? 10 000? Скільки разів повторювати. Спершу культура, потім політика. А то визнають, а всякі політпопи (о, звучить!) почнуть вередувати, "дай власть". А почне це він робити, оскільки його підтримка в Ужгороді 2%. Тому на вибори йому іти - смерть, як не хочеться. Памятаєте "Гий русине з нами до сиринчі з пікницьов и шовдарьом!". Класний "проект", однак провальний, і політрусини це розуміють. Не ловіть рибку в мутній воді.



Ваши данные устарели, но это неважно. Меня не волнуют ничьи страхи, волнует одно - Вы имеете право чувствовать себя украинцем, и русины имеют право чувствовать себя русинами. Политическая борьба к этому не имеет никакого отношения и находится в совсем другой плоскости. Если кто захочет требовать А, у Вас всегда будет право требовать Б. Русины находятся в плоскости юридической, партийаная борьба в плоскости политической - и не надо их смешивать.





Одна проблема. Соціології не бачу, котра б свідчила про застарілі мої дані. І друга проблема є. Всі ці площини взаємоповязані. Не існує при розгляді суспільних питань "чисто" юридичних, партійних (я за них навіть не писав), політичних площин. Щоб чітко розуміли. Якби соціологія показала ЗНАЧНИЙ зріст кількості людей, що ідентифікують себе як русини, автоматично стало б вигідно іти до влади під гаслом "утиски русинів". Вже така є політика цинічна у всьому світі, тут не до моральності Русначки :-). Звідси висновок, що раз не існує "3%" політичного проекту, значить немає підтримки самої ідеї. Про "небажання займатися політикою у "політрусинів" скромно мовчимо, прочитавши БУДЬ-ЯКУ їхню газетку. Культуру розвивати з перспективою 10-20 років, це 1. ВАЖКО, 2. мало "ПІАРНО", 3. НЕВІГІДНО, 4. і взагалі для ЛОХІВ.



Снова таки, нельзя смешивать разные вещи. Я говорю о правах человека - одного, двух, тысяч - неважно сколько нас, каждый имеет право на свободу выбора. Сегодня Вы отнимите мои права, завтра отнимут у Вас ибо такой будет созданная Вами система. Я не '%', а конкретный человек, русин по национальности согласно моим собственным убеждениям, имеющим свои культурные и исторические причины. По законам Украины я даже не обязан никому объяснять причины такой моей самоидентификации и любой, заставляющий меня почувствовать себя неловко в связи с моей национальностью, даже сомневающийся в правильности моего выбора (можно сомневаться на кухне и тихо) должен ответить по закону, замечу, Украины. Это юридическая плоскость. Политическая плоскость, это когда группа людей хочет на моих интересах заработать себе какую-то выгоду - это совсем другая история и для неё существуют законы партийной борьбы - одна партия продвигает интересы Васи, другая - интересы Пети. К национальному самовосприятию простых граждан это отношения не имеет. Создавайте сильную партию, выигрывайте выборы и продвигайте свои интересы - при чём здесь русины? Если мы со временем создадим свою партию и начнём демократично продвигать свои интересы, то это будет значить только то, что товар интересен избирателям и больше ничего. Существование русин не обязывает создание русинской политической партии, русины могут самовыражаться политически в любой близкой их интересам партии и решать свои проблемы по своему разумению. Это и есть свобода личности и демократия, Вы свободны быть украинцем, свободны выбирать себе партию, продвигать и бороться за её интересы в рамках существующих в стране законов и это всё не должно ущемлять право других народов делать то же самое. Русины также имеют право быть русинами, выбирать себе партию, бороться за её интересы - иногда против Ваших интересов (демократия есть демократия и надо быть достаточно сильным, чтобы не выходить за её рамки) - и также в рамках законов. Русины - граждане своей страны и имеют все те права, что и Вы. А по поводу неэффективности русинских организаций теперешних - так возглавьте одну из них и работайте правильно. Делов-то.

 Отправлено: 26.03.07 18:44. Заголовок: Re:

чтобы присоединить Подкарпатье к себе. Пошли бы немалые деньги на приведение госструктур новой страны к стандартам ЕС и НАТО, построили бы границу за их же деньги и послали бы массу советников помогать отстраивать государственность, экономику, символическую армию. Рідкісний брєд сивої кобили, а не утопія! Від сміху можна померти, якщо подумати, що хтось у таке вірить... Бу-га-га!!!

Щось я не доганяю. "Трибуна" - ратівська газета - на русинів гонить. А "Моя новинка" (хіба вона не ратівська?) - за русинів. Це що, роздвоєння особистості чи клажа по яйцю у кожен з кошиків?

 Отправлено: 26.03.07 23:32. Заголовок: Re:

ПРОДАЛИСЬ МОСКАЛЯМ І ЗА ЇХНІ ГРОШІ ВОЮЮТЬ!

Гроші не пахнуть... В Україні стало модним - продаватись...

 Отправлено: 26.03.07 23:38. Заголовок: Re:

Сначала русинами заменят украинцев,а потом и дорусских рукой подать.И соединится земля Русская.

Всіх замінять?

Кого піймають!

Pers_A сколько гривен у вас пенсия?

Це ви так скромно про мою зарплату?


Это смотря сколько недовольных галицким вариантом Украины.

Что обсуждать хотите? Нет даже вопроса.
Стояло бы так, например:
"Донецкие" - это национальность или диагноз?" -
тогда все всем понятно, что обсуждаем



З ними і так все ясно,а от русини-це хто?


Русини- это закарпатские украинцы. Все они, кто рождался в Закарпатье до 1944 года (до своего освобождения) именовались русинами. Менталитет у них отличный от украинцев по другую сторону Карпат. Коренные закарпатцы очень дружные, свободолюбивые, не продажные, среди чужих -замкнутые. Хорошо ладят с другими национальностями своего края. Хотя венграм от них периодически доставалось - их всегда использовали Гасбурги для подавления венгерских освободительных мятежей. В то время, когда на Левобережной Украине было крепостное право, русини давно имели собственную землю, а за подавления мятежей еще и денежное довольствие получали. С тех пор и до освобождения - они были по-прогрессивнее украинцев. Потом все сникло... Кто еще помнит- футболисты там классные. Футбол пришел оттуда на Украину, а потом и в Россию.

Вообще по книгам о Закарпатье ничего не узнаете. Нет таких книг.


А потом прийдут до нас негры и сожрут наше сало и станут щирыми украинцами

 Отправлено: 26.03.07 23:50. Заголовок: Re:

смешной этот русин

сколько месяцев кричал здесь, что русины горой стоят за национальную самоидентификацию и национальное самоопределение с последующим воссоединением с великим русским народом

а когда все здесь ему почти поверили - вдруг все испортил громким криком - русины, проснитесь!

может - глубокий сон русин в этом плане есть ни что иное, чем здоровая реакция здорового организма на подобные вопли отдельных товарисчей "русин"?




О, менталитет у ДИРов! Не вдаваясь в суть проблем- только посмеяться и позлиться. Видно у свидомых все решение национальных вопросов других этносов сводится к злобе замешанной на смехуечках. Хорошее лекарство, все равно, что лечение диареи путем недопущения больных до туалета.

 Отправлено: 26.03.07 23:54. Заголовок: Re:

Одне те, що різні села на Закарпатті мають наскільки різні діалекти на українському ядрі...і такі різні що відокремити з них якийсь окремий для визначення якоїсь "русинської" мови неможливо - то все це кацапська провокація тих сил, що намалювали придністровья і абхазію.
Одним з зачинщиків "русинства" наразі є "русскій праваславний батюшка" - і це на Західній))) тут тільки сліпий небачить ;)


так полонием этого "русскій праваславний батюшка"...



там не тільки "батюшку"))
і все це виявляється навіть з блоку "Наша Україна" - бардак у партії


то "rusin", якраз із тих що навіть незна про "Червону Руту")))

почув би Івасюк, як його край обгажують.



Это край не Ивасюка.
А галицийские хохлы больно наглые)))



Якраз то саме край Івасюка))

А "галіцийці" в Іспанії))
У нас же "ГАЛИЧАНИ" - телепні ви кацапські)))



А кто такой этот ивасюк?))) И как он завладел целым краем?))))

ГОЛОЧАНЫ)))

 Отправлено: 27.03.07 09:27. Заголовок: Re:

Так я не русин. Що очолювати? Але біс із ним. Вас почитати - все так правильно аж жуть (с). Русинські газети та місцеві коментарі - що називаться без коментарів. Добре хоч в одному зійшлися, що я не "галицький окупант".


За демократию надо платить неопределённостью, всё вокруг кажется таким цветным, без серых тонов, люди говорят не всегда то, что нравится, а в Верховной Раде вообще иногда морды, извините, бьют друг другу. С этим ничего не сделаешь. А как сейчас Бушу с сенатом из демократов работать? Так всё и происходит и русины в какой-то мере тест на демократию для Украины и молодых, растущих политиков - руководителей будущего. Диктатору тяжело превратиться в демократа, скажем, что невозможно, поэтому демократию надо воспитывать в людях сызмальства и не позволять себе отходить от неё ни в какой ситуации. Всё начинается с уважения себя и уважения других людей. Настоящие солдаты даже врагов своих уважали и убивая, только делали свою работу, отдавая потом честь и благославляя:'Там потом встретимся, брат мой'. А тут не враги, но свои родные граждане, имеющие право на своё мнение. Думаю, Вы и сами во всём разберётесь и найдёте в себе силы вести честную игру.


Камуфляжнику, а що це "найдёте в себе силы вести честную игру" тобто, я вже веду НЕчесну гру? Це стереотип? Чи підсвідоме бачення в опоненті ворога, так характерне для східного словянина?